Page 120 - 4444
P. 120

Система  -  упорядкована  множина  взаємопов'язаних  елементів,  що  воло-

               діють структурою. Елемент - неподільна далі відносно проста одиниця складних

               предметів і явищ. У деяких випадках він здатний до самостійного існування. У

               системі він виконує певні функції.

                     Якщо  поняття  елементу  і  системи  ще  якось  нагадує  за  їх  визначенням

               доняття частини  і цілого, то ще одне поняття "структура", яке є центральним,

               пов'язане  з  іншим  розумінням  улаштування  складних  об'єктів.  Це  поняття

               можна  співставити  з  поняттям  організації,  тобто  зв'язку  між  елементами,  яка

               носить не випадковий характер і визначає будову об'єкту саме в даній формі. Це

               деякий  упорядкований  зв'язок,  тому  ми  можемо  визначити  структуру  як

               відносно стійкий і упорядкований зв'язок елементів, разом утворюючих ціле (1).

               У  той  же  час,  як  нам  вже  відомо,  стійкий  і  повторюваний  зв'язок  становить

               собою закон. Відповідно можемо виділити ще одне визначення, що відображає

               цю  сторону  системи.  Структура  є  сукупність  законів,  що  виражають  зв'язок

               елементів у системі (2).

                     Отже,  принцип  системності  означає,  що,  досліджуючи  різні  об'єкти,  ми

               повинні підходити до них як до системи, тобто перш за все виявляти елементи і

               зв'язки,  які  між  ними  існують.  При  цьому  вивчаючи  елемент,  ми  повинні

               виділяти перш за все ті його властивості, які пов'язані з його функціонуванням у

               даній  системі.  Адже  сам  по-собі,  як  окремий  об'єкт,  він  може  володіти

               необмеженим  числом  властивостей.  У  системі  ж  він  проявляється  тією  чи

               іншою  своєю  стороною.  Тому  деякі  об'єкти  можуть  бути  елементами  різних

               систем, включатись у різні взаємозв'язки.

                     У  філософському  розумінні  такий  підхід  дозволяє  нам  розглядати  буття

               теж як особливого роду систему. Це означає, що ми можемо виділяти в ньому


               різні  рівні  і  підрівнІ,  виявляти  самі  різноманітні  системи  зв'язків,  тобто  різні
               структури,  розглядаючи  ці  структурні  зв'язки  як  особливого  роду  закономір-


               ності,  які  можна  пізнавати.  Причому  виявляється,  що  на  такому  граничному
               рівні дослідження буття грані, розподіляючі, наприклад, ідеалізм і матеріалізм,


               стираються і явища постають як різні інтерпретації однієї проблеми. І та й інша
               позиція здатні пояснити світ,  і  та й  інша  -  відносно  недостатні. Буття  певним




                                                              119
   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125