Page 121 - 4444

способом упорядковане, причому наявність нескінченного числа структурних

рівнів дозволяє робити висновок про його структурну нескінченність. Воно

становить собою різноманітність структур, різних цілісних систем, які в свою

чергу взаємозв'язані між собою в рамках більш загальної системи.

Так, у загальній системі буття існують різні форми матеріальних систем,

які мають свої специфічні зв'язки. Наприклад, матерія може існувати у вигляді

речовини і поля. Речовина - це різні частинки і тіла, яким притаманна маса

спокою (елементарні частинки, атоми, молекули). Поле - це вид матерії, який

зв'язує тіла між собою. Частинки поля не мають маси спокою: світло не може

покоїтись. Тому поле неперервно розподілене у просторі. Виділяють такі поля:

ядерне, електромагнітне і гравітаційне. Якщо ми досліджуємо структуру

речовини, то виявимо, що внутрішній його простір ніби зайнятий полями. Це

фактично система "речовина-поле", і в загальному обсязі даної системи на долю

частинок речовини припадає менша частина її обсягу.

У матеріальному улаштуванні світу можна виділити такий рівень його

матеріальної організації як неорганічна природа, жива природа і соціум. Отже,

матеріальний світ (обмежений доступними на нинішній день просторово-

часовими масштабами) включає у себе в якості підсистем і живу природу, і

соціум, які починаються на різних просторово-часових етапах і набувають

специфічні властивості відносно передуючих рівнів. Усе це разом складає єдину

систему.

Такий підхід до трактування буття дозволяє також дати типологію систем

за характером зв'язку між елементами. У цьому випадку виділяються такі види

систем: сумативні, цілісні, неорганічні, органічні.

Отже, підводячи підсумок, можна сказати, що принцип системності

означає такий підхід до дослідження об'єкта, коли останній розглядається у
якості цілісної системи, коли він досліджується через виокремлення елементів і

взаємозв'язків між ними, коли кожен досліджуваний об'єкт розглядається у
якості елементу більш загальних систем, при цьому виділяються системи

причинних зв'язків і наслідків, і любе явище розглядається як наслідок системи
причин, а дослідження елементів здійснюється з позиції виявлення їх місця 1

120