Page 112 - 4444
        P. 112
     чним  уявленням.  Ми  звертаємо  увагу  саме  на  момент  вибору  моделі  для  ін-
               терпретації. так як у сучасній фізиці існують і уявлення, що базуються на мо-
               дернізованому  розумінні  субстанційної  концепції.  Отже,  з  реляційних  позицій
               час - це форма буття матерії, що виражає тривалість існування і послідовність
               зміни  станів  різних  систем.  А  простір  -  форма  буття  матерії,  що  виражає
               структурність  і  протяжність  різних  систем.  Простір  і  час  мають  цілий  ряд
               атрибутивних, тобто невід'ємних властивостей.
                     Атрибутивні властивості простору:
                     протяжність, тобто рядопокладеність і співіснування різних елементів. Це
               означає,  що  до  кожного  елементу  можна  додати  або  відняти  другий  елемент
               простору.  Протяжність  породжує  структурність  об'єктів,  що  проявляється  в
               системі внутрішніх зв'язків елементів, які збирають у єдине ціле;
                     неперервність, що проявляється у характері переміщення тіл від точки до
               точки і розповсюдженні впливів з допомогою полів як процес передачі матерії,
               енергії, інформації;
                     —  відносна  дискретність  (перервність),  яка  забезпечує  відносно  відо-
               кремлене існування тіл у природі;
                     — тривимірність, яка носить всезагальний характер. Усі створювані в науці
               n-мірні  простори  є  лише  абстракції,  зручні  для  описування.  Реальний  простір
               тривимірний, і всі явища можна відобразити в трьох просторових координатах.
                     Атрибутивні властивості часу:
                     незворотність, яка означає, що час протікає з минулого через нинішнє до
               майбутнього. Минуле - всі ті події, що здійснились. Воно впливає на ни- ніщнє і
               майбутнє. Майбутнє - ті події, які можуть відбутись, виникнувши з нинішнього.
               Нинішнє  охоплює  всі  події  і  системи,  які  реально  існують.  Отже,  взаємодія
               можлива  лише  при  одночасному  існуванні  об'єктів.  Об'єкти,  що  існували  в
               минулому, недоступні впливу, так як вони перейшли в інший стан. Ми можемо
               лише  змінювати  наші  уявлення  про  минуле,  що,  звичайно,  може  змінити  і
               трактування деяких подій для нинішнього. На майбутнє ж впливати можливо,
               створивши  систему  причин  і  передумов  виникнення  певної  події.  Але  до  тієї
               пори,  поки  вона  не  реалізована,  вона  залишається  лише  в  потенціальному
                                                              111





