Page 112 - 4444
P. 112

чним  уявленням.  Ми  звертаємо  увагу  саме  на  момент  вибору  моделі  для  ін-

               терпретації. так як у сучасній фізиці існують і уявлення, що базуються на мо-

               дернізованому  розумінні  субстанційної  концепції.  Отже,  з  реляційних  позицій

               час - це форма буття матерії, що виражає тривалість існування і послідовність

               зміни  станів  різних  систем.  А  простір  -  форма  буття  матерії,  що  виражає

               структурність  і  протяжність  різних  систем.  Простір  і  час  мають  цілий  ряд

               атрибутивних, тобто невід'ємних властивостей.

                     Атрибутивні властивості простору:

                     протяжність, тобто рядопокладеність і співіснування різних елементів. Це

               означає,  що  до  кожного  елементу  можна  додати  або  відняти  другий  елемент

               простору.  Протяжність  породжує  структурність  об'єктів,  що  проявляється  в

               системі внутрішніх зв'язків елементів, які збирають у єдине ціле;

                     неперервність, що проявляється у характері переміщення тіл від точки до

               точки і розповсюдженні впливів з допомогою полів як процес передачі матерії,

               енергії, інформації;

                     —  відносна  дискретність  (перервність),  яка  забезпечує  відносно  відо-

               кремлене існування тіл у природі;

                     — тривимірність, яка носить всезагальний характер. Усі створювані в науці

               n-мірні  простори  є  лише  абстракції,  зручні  для  описування.  Реальний  простір

               тривимірний, і всі явища можна відобразити в трьох просторових координатах.

                     Атрибутивні властивості часу:

                     незворотність, яка означає, що час протікає з минулого через нинішнє до

               майбутнього. Минуле - всі ті події, що здійснились. Воно впливає на ни- ніщнє і

               майбутнє. Майбутнє - ті події, які можуть відбутись, виникнувши з нинішнього.

               Нинішнє  охоплює  всі  події  і  системи,  які  реально  існують.  Отже,  взаємодія


               можлива  лише  при  одночасному  існуванні  об'єктів.  Об'єкти,  що  існували  в
               минулому, недоступні впливу, так як вони перейшли в інший стан. Ми можемо


               лише  змінювати  наші  уявлення  про  минуле,  що,  звичайно,  може  змінити  і
               трактування деяких подій для нинішнього. На майбутнє ж впливати можливо,


               створивши  систему  причин  і  передумов  виникнення  певної  події.  Але  до  тієї
               пори,  поки  вона  не  реалізована,  вона  залишається  лише  в  потенціальному




                                                              111
   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117