Page 115 - 4444
P. 115

рухом,  мінливістю,  минущістю,  сприймалося  й  витлумачувалося  як  вияв

               недостойності  буття.  Всією  традицією,  повчаннями  мудреців,  мистецтвом  і

               релігією  людина  спрямовується  тут  до  здобуття  нею  внутрішнього  спокою.  В

               межах буддистського світогляду абсолютний спокій - нірвана - стає абсолютною

               цінністю.

                     XX  сторіччя  напрочуд  багате  на  наукові  відкриття.  Але,  можливо,  най-

               більше з них - це відкриття констант  та їхнього принципового значення в по-

               будові  Всесвіту.  Особливу  увагу  привертають  до  себе  константи  мікросвіту.

               Скажімо, якби баріонний заряд був за  величиною  іншим, протони не могли б

               утворювати ядра атомів; якби константа електромагнітної взаємодії мала іншу

               величину, не могли б утворюватися електпонні оболонки атомів. І таких

                     постійних, що скеровують дію законів природи, відкривають дедалі більше.

               Отож, виходить, не таке це просте питання: що панує в бутті, що є абсолютним -

               мінливість чи сталість, рух чи спокій?

                     Для того, щоб повністю усвідомити парадокси руху, а отже, дійти висновку

               про  суперечливість,  неузгодженість  наших  знань  про  світ,  про  форми  його

               існування,  потрібно  було  мислити  рух  як  вільне,  нічим  не  перешкоджаюче

               переміщення  у  просторі,  а  сам  світ  уявляти  як  такий,  що  дозволяє  такий  рух,

               отже,  сам  є  нескінченним  за  своїми  просторовими  характеристиками.  20-25

               років  тому  у  світовій  науці  почалися  суттєві  зрушення,  які  дедалі  частіше

               називають  сучасною  науковою  революцією.  Фізики  відкрили,  що  на

               фундаментальному  рівні  організації  матерії  відбувається  спонтанне  (не  ви-

               кликане  ззовні)  порушення  симетрії.  Вчені  почали  маніпулювати  поняттями

               "вихідний вакуум", "великий вибух", "старіння протона" й таке інше. Виникли

               нові  науки  комплексного  характеру  -  нерівноважна  динаміка,  синергетика,


               фізика  живого  тощо.  Особливого  значення  набуває  синергетика  -  теорія  са-
               моорганізації.  В  межах  цих  нових  наук  і  наукових  теорій  здобуто  знання,  що


               вже суттєво  вплинули  на вибудувану сучасну наукову картину світу  й на сам
               спосіб її сприйняття та розуміння. На наших очах сучасна наука народжує новий


               стиль мислення - нелінійне мислення. Дуже важливо, щоб ці світоглядні новації
               сучасної  науки  зустрілися  з  тими  передумовами  та  окремими  зразками




                                                              114
   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119   120