Page 109 - 4444

Отже, небуття - це специфічна активність, проявами якої є рух, розвиток,

свобода. Ступінь передіснування світу або його будь-якої частини і за своїм

змістом включається у більш загальну категорію ніщо. Що ж стосується

існування окремого предмета - то це є межа, за якою даний предмет ще не існує

або вже не існує. Тобто небуття як самопричина заперечує само себе. Небуття є

буття. Для цього породження не потрібно нічого, крім небуття.

У матеріалістичній філософії категорія буття вживається у таких значен-

нях:

у розумінні чуттєво сприймаємо"! матерії;

як фактичне існування (екзистенція) будь-чого матеріального;

у розумінні виникнення і знищення як різновидності становлення матерії.

У ідеалістичній філософії категорія буття вживається у таких значеннях:

буття як співпадання протилежностей поза суб'єктом і об'єктом;

буття як нескінченна сукупність ідей;

сутність як логічна категорія буття;

як чиста діяльність у її різноманітних формах.

Буття проявляється у таких формах:

буття речей, процесів (проявляється у вигляді буття речей та процесів

природи, як цілого і буття речей та процесів створених людиною);

буття людини (проявляється у вигляді буття людини і у світі речей і

специфічно людського буття):

буття ідеального (проявляється у вигляді індивідуалізованого і позаі-

ндивідуалізованого духовного буття);

соціальне (у вигляді індивідуального і суспільного буття).

Отже, буття - це філософська категорія, яка позначає незалежне від сві-

домості існування об'єктивного світу, природи, матерії, а в суспільстві - процес
матеріального життя. Буття —- це те, що всередині І в рамках певного моменту

світу (Це так як апокаліпсис. Це не те, що буде, а те, що є завжди зараз).
10.2. Час породжує простір. Простір - це зупинений час, послідовність, яка

стала рядопокладеністю. Якби існувала світова свідомість, то простір можна
було б назвати її пам'яттю. У просторі більше буття, ніж у часі: всі частини

108