Page 69 - 4443
P. 69

Диференціальні характеристики векторних полів





                                                                                             2
                Приклад 9.4. Знайти лінію градієнта скалярного поля u = x + y .                             ,


                 Розв’язання. Оскільки grad u = (1, 2, 0), то, згідно (9.3), одержуємо систему

                                                        dx    dy    dz
                                                           =     =     .
                                                        1     2y     0

                                                                             1
                 Тоді dz = 0, тобто z = C 1 , а з рівності dx =  dy  знаходимо x = ln y + C 2 (C 1 , C 2 = const).
                                                            2y               2
                    Таким чином, лініями градієнта поля u = x + y є лінії перетину площин z = C 1 з циліндричними
                                                                2
                                1
                 поверхнями x = ln y + C 2 .
                                2


                     Диференціальні характеристики векторних полів

                                                            −→
               Нехай S — двостороння гладка поверхня, n (M) — поле додатних нормалей до поверхні S
               (нормаль — це пряма, перпендикулярна до дотичної у даній точці).


                Означення 9.6. Потоком векторного поля через поверхню S називається

                      x               x                                      x
                          −→ −→
                  Π=     ( a , n )dS =   (a x cos α + a y cos β + a z cos γ)dS =  a x dydz + a y dzdx + a z dxdy,
                      S               S                                       S

                де α, β, γ — кути між вектором n та додатним напрямами осей Ox, Oy, Oz (тобто
                                                    − →
                поверхневий інтеграл другого роду).                                                         ✓

                                                                                      −→
                                       −→
                   Таким чином, якщо a — швидкість руху рідини, то потік вектора a через деяку поверхню
               дорівнює кількості рідини, що протікає через цю поверхню за одиницю часу. Для векторного
               поля іншої природи потік має, звісно, інший фізичний зміст.

                                                                          − →
                                                                                 −→
                                                                                         −→
                                                                  −→
                                                                                        2
                Приклад 9.5. Обчислити потік вектора a = y i + x j + z k через поверхню
                                                         2
                                                    2
                частини параболоїда 1 − z = x + y , що відтинається від нього площиною z = 0
                (нормаль зовнішня).                                                                         ,
                 Розв’язання. Задача полягає у обчисленні поверхневого інтеграла
                                                              x
                                                       −→
                                                                  −→ −→
                                                   Π Ω ( a ) =   ( a , n )dS,
                                                              Ω
                 де a = (P, Q, R) = (y, x, z ). Поверхня Ω задана явно рівнянням z = 1 − x − y . Отже, нормаль до
                   − →
                                                                                        2
                                                                                             2
                                           2
                 її зовнішньої сторони має вид n = (−z , z , 1) = (2x, 2y, 1). Проекцією поверхні Ω на площину Oxy є
                                           −→
                                                        ′
                                                    ′
                                                        y
                                                    x
                 круг D : x + y ≤ 1. Тоді цей поверхневий інтеграл зводиться до подвійного:
                          2
                               2
                                          x                  x
                                                                                  2
                                              −→ −→
                                     Π =     ( a , n )dxdy =    (y · 2x + x · 2y + z )dxdy,
                                          Ω                  D
                 який, враховуючи рівняння поверхні, запишемо так
                                                 x
                                                                   2
                                                                        2
                                                                           2
                                            Π =     (4xy + (1 − (x + y )) )dxdy.
                                                  D
                                                              69
   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74