Page 72 - 4443
P. 72

Елементи теорії поля




                Теорема 9.1.
                             −→
                         −→
                Якщо u, a , b — двічі неперервно диференційовні відповідно скалярні та векторні поля,
                то справджуються такі рівності:
                   а) rot grad u = 0 (бо rot grad u = ∇ × ∇u = (∇ × ∇)u = 0);
                             −→
                   б) div rot a = 0;
                                                  2
                                                        2
                                                   2 +
                   в) div grad u = ∆u, де ∆u =   ∂ u   ∂ u 2 — оператор Лапласа;
                                                 ∂x    ∂y
                           −→
                                      −→
                                                   − →
                   г) div u a = u div a + (grad u, a );
                                                  −→
                               −→
                          −→
                                         − →
                   ґ) div( a + b ) = div a + div b ;
                                     − →
                         −→
                   д) div c = 0, де c — сталий вектор;
                                                  −→
                                   −→
                           −→
                   е) div(u c ) = ( c , grad u), де c — сталий вектор;
                               − →      −→       −→
                          −→
                   ж) rot( a + b ) = rot a + rot b ;
                               − →
                                      −→
                         −→
                   з) rot c = 0 , де c — сталий вектор;
                                                    −→
                           − →
                                      −→
                   и) rot(u a ) = u rot a + grad u × a .                                                    ⋆
                     Соленоїдне поле
                Означення 9.10. Соленоїдним (трубчастим) називається векторне поле, у кожній
                точці якого дивергенція дорівнює нулю div a = 0. Таке поле немає ні джерел (вито-
                                                               −→
                ків), ні стоків.
                                                                    3
               Розглянемо у векторному полі довільну область у R , обмежену кусково-гладкою поверхнею S.
                Теорема 9.2.
                (Гауса-Остроградського) Потік векторного поля через замкнену поверхню дорівнює
                інтегралу по об’єму, обмеженому поверхнею, від дивергенції цього поля, тобто:
                                             x                y
                                                                      − →
                                                 −→ −→
                                                ( a , n )dS =      div a dV або
                                              S                V
                                                                   (                   )
                             x                                 y
                                                                     ∂a x   ∂a y   ∂a z
                                a x dydz + a y dzdx + a z dxdy =          +      +       dxdydz,
                                                                      ∂x     ∂y     ∂z
                             S                                  V
                   −→
                де n — зовнішня нормаль до кусково-гладкої замкненої поверхні S.                            ⋆
                   Для соленоїдних полів справджується принцип збереження інтенсивності векторної трубки:

               у соленоїдному полі потоки вектора через різні перерізи векторної трубки рівні між собою.

                Теорема 9.3.
                                                             −→
                (геометричний зміст дивергенції) Нехай a — неперервно диференційовне у області
                       3
                G ⊂ R векторне поле, а область G обмежена кусково-гладкою поверхнею S, ∆S —
                замкнена кусково-гладка поверхня, що оточує точку M(x, y, z) та обмежує об’єм ∆V,
                тоді:                              s
                                                      −→ −→
                                                     ( a , n )dS
                                                  ∆S                   − →
                                              lim                = div a (x, y, z).
                                             ∆V →0     ∆V


                                                              72
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77