Page 59 - 4443
P. 59

Приклад 7.1. Знайти момент інерції відносно осі Oz частини однорідної (γ = 1)
                                      2
                                 2
                поверхні z = x + y , яка відтинається площиною z = 1.                                       ,

                                                              √
                                                                                     √
                                                                      ′ 2
                                                                                             2
                                                                              ′ 2
                                                                                                    2
                                                     ′
                 Розв’язання. Знаходимо z = 2x; z = 2y;         1 + (z ) + (z ) =      1 + 4x + 4y . Момент
                                            ′
                                            x
                                                                              y
                                                                      x
                                                     y
                 інерції
                                        x                 x
                                                                      √
                                                                    2
                                                               2
                                             2
                                                  2
                                                                               2
                                                                                     2
                                   I z =   (x + y )dσ =      (x + y )    1 + 4x + 4y dxdy.
                                         σ                 σ
                 Проекцією D поверхні σ на площину Oxy є круг x + y ≤ 1. Переходячи до нових координат, маємо
                                                             2
                                                                  2
                                            2π     1
                                            ∫    ∫                      (             )
                                                    √                 π   10 √      2
                                                             2 2
                                      I z =   dφ       1 + 4ρ ρ dρ =           5 +      .
                                                                      8    3       15
                                            0     0
                                                               2
                                                                    2
                 Останній інтеграл знайдено заміною змінної: 1 + 4ρ = t .
                     Тема 8. Поверхневі інтеграли другого роду
                     Поняття про поверхневі інтеграли другого роду
               Введемо поняття сторони поверхні. Візьмемо на гладкій поверхні σ довільну точку M, проведе-
                                 − →
               мо в ній нормаль n певного напряму і розглянемо на поверхні σ довільний замкнений контур,
               який виходить з точки M і повертається в точку M, не перетинаючи при цьому межі поверхні
                                                                                         −→
                                                                                                             −→
               σ. Переміщатимемо точку M по замкненому контуру разом з вектором n так, щоб вектор n
               весь час залишався нормальним до σ. При обході заданого контуру ми можемо повернутися в
               точку M з тим самим або з протилежним напрямом нормалі.
                Означення 8.1. Якщо у довільну точку M поверхні σ після обходу довільного за-
                мкненого контуру, розміщеного на поверхні σ, який не перетинає межу, ми поверта-
                                                             −→
                ємось з початковим напрямом нормалі n , то поверхню називають двосторонньою.



                Означення 8.2. Якщо при обході деякого контуру напрям нормалі змінюється
                на протилежний, то поверхню називають односторонньою.


                   Прикладами двосторонніх поверхонь є площина, сфера, довільна замкнена поверхня без
               самоперетинів, довільна поверхня, задана рівнянням z = f(x, y), де f(x, y), f (x, y), f (x, y) —
                                                                                                       ′
                                                                                              ′
                                                                                                      y
                                                                                              x
               функції, неперервні в деякій області D площини Oxy.
                   Прикладом односторонньої поверхні є так званий лист Мебіуса. Модель цієї поверхні можна
               дістати, якщо прямокутну смужку паперу ABCD, перекрутивши один раз, склеїти так, щоб
               точка A збігалась з C, а точка B — з D.
                   Двосторонню поверхню називають орієнтованою, а вибір певної її сторони орієнтацією по-
               верхні. Спрямувавши в кожній точці замкненої поверхні нормаль всередину об’єму, обмежено-
               го поверхнею, дістанемо внутрішню сторону поверхні, а спрямувавши нормаль зовні поверхні
               — зовнішню її сторону. Надалі розглядатимемо двосторонні поверхні. Односторонні поверхні
               — неорієнтовні.


                                                              59
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64