Page 43 - 4443
P. 43

Обчислення та застосування криволінійного інтеграла другого роду



                                            −−−−→
               де ∆y i — проекція вектора A i−1 A i на вісь Oy (рис. 6.1).

                Означення 6.2. Суму


                                                 ∫               ∫
                                                    P(x, y)dx +     Q(x, y)dy
                                                AB              AB

                називають криволінійним інтегралом по координатах або криволінійним інтегралом дру-
                гого роду від функцій P і Q по кривій AB і позначають символом криволінійний інте-
                грал!другого роду
                                                  ∫
                                                     P(x, y)dx + Q(x, y)dy.

                                                 AB

                   Функції P(x, y) і Q(x, y) іноді позначатимемо через P і Q, а криволінійний інтеграл запи-
                                      ∫          ∫
               суватимемо у вигляді      Pdx +     Qdy.
                                      AB        AB
                   Для того, щоб дати фізичну інтерпретацію криволінійного інтеграла другого роду, розгляне-
               мо задачу про роботу змінної сили на криволінійному шляху. Нехай матеріальна точка M(x; y)
                                      −→     −→     − →
               під дією змінної сили F = P i + Q j , де P = P(x, y), Q = Q(x, y) — проекції сили на осі Ox
                                                                                                         −→
               та Oy, рухається на площині Oxy вздовж кривої BC. Треба обчислити роботу A сили F при
               переміщенні точки M з точки B в точку C.
                   Розіб’ємо криву BC точками B = B 0 , B 1 , . . . , B i−1 , B i , . . . , B n = C на n частин і на кожній
                             |     }
               окремій дузі B i−1 B i візьмемо довільну точку M i (ξ i , η i ), i = 1, 2, . . . , n. На цю точку діє сила
               −→                −→           −→
                F (M i ) = P(M i ) i + M i (M i ) j . Роботу ∆A i , яку виконує ця сила при переміщенні точки по
                        −−−−→        −→      − →
               вектору B i−1 B i = ∆ x i + ∆ y j можна знайти за допомогою скалярного добутку
                                            − →      −−−−→
                                     ∆A i = F (M i ) · B i−1 B i = P(ξ i , η i )δx i + Q(ξ i , η i )∆y i .
                                                                     − →
               Ця робота наближено дорівнює роботі змінної сили F при переміщенні матеріальної точки по
                    |     }
               дузі B i−1 B i довжиною ∆l i .
                   Робота сили вздовж усієї ламаної B 0 , B 1 , . . . , B i−1 , B i , . . . , B n дорівнює
                                                  n                  n
                                                 ∑                  ∑
                                           A n =     P(ξ i , η i )∆x i +  Q(ξ i , η i )∆y i .
                                                 i=1                i=1
               Цей вираз дає наближене значення шуканої роботи A. Перейшовши у ньому до границі при
               λ = max ∆l i → 0, знайдемо точне її значення:
                    1≤i≤n
                                       (                                    )
                                           n                  n                  ∫
                                         ∑                  ∑
                               A = lim       P(ξ i , η i )∆x i +  Q(ξ i , η i )∆y i  =  Pdx + Qdy.         (6.4)
                                    λ→0
                                          i=1                i=1
                                                                                 BC
                   Отже, з погляду фізики криволінійний інтеграл другого роду вздовж деякої кривої дорівнює
               роботі змінної сили при переміщенні матеріальної точки вздовж цієї кривої.


                     Обчислення та застосування криволінійного інтеграла другого ро-

                     ду


               Зведемо криволінійний інтеграл другого роду до визначеного інтеграла. Нехай крива AB задана
               параметричними рівняннями x = x(t), y = y(t), α ≤ t ≤ β, де функції x(t) та y(t) на відрізку


                                                              43
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48