Page 108 - 4443
P. 108

Застосування степеневих рядів



                      Маємо

                                                                                   2
                                                      2
                                                               3
                                 y(1) = −1, y (1) = 1 + (−1) = 0; y = 2x + 3y · y ; y (1) = 2;
                                                                       ′′
                                              ′
                                                                                          ′′
                                                                                       ′
                                                              ′ 2
                                                 ′′′
                                                                            ′′′
                                               y = 2 + 6y(y ) + 3y y , y (1) = 8.
                                                                      2 ′′
                      Отже,
                                              2             8                             4
                                                                     3
                                                                                      2
                                                                                                   3
                                                       2
                                y(x) ≈ −1 +     (x − 1) +    (x − 1) = −1 + (x − 1) + (x − 1) .
                                              2!           3!                             3
                     Поняття про степеневі ряди в комплексній області. Формули Ей-
                     лера



                Означення 16.1. Ряд виду


                                                                                  ∞
                                                                                 ∑
                                                   2
                                                                       n
                                                                                               n
                       a 0 + a 1 (z − z 0 ) + a 2 (z − z 0 ) + · · · + a n (z − z 0 ) + . . . =  a n (z − z 0 ) ,  (16.4)
                                                                                 n=0                        ✓
                де z = x + iy — комплексна змінна, z 0 , a 0 , a 1 , a 2 , . . . , a n , . . . — сталі комплексні числа,
                називається степеневим рядом у комплексній області.

               При z 0 = 0 з ряду (16.4) дістанемо ряд за степенями z
                                                                               ∞
                                                                              ∑
                                                       2
                                                                                     n
                                                                    n
                                        a 0 + a 1 z + a 2 z + · · · + a n z + · · · =  a n z .            (16.5)
                                                                              n=0
               Збіжність рядів (16.4) та (16.5) відповідно в точках z = z 0 та z = 0 очевидна. Під час дослі-
               дження цих рядів на збіжність в інших точках комплексної площини користуються теоремою
               Абеля. Сформулюємо її.

                Теорема 16.1.

                Якщо ряд (16.5) збіжний в точці z = z 0 ̸= 0, то він абсолютно збіжний і при всіх
                значеннях z, для яких |z| < |z 0 |.
                    Якщо ряд (16.5) розбіжний в точці z = z 1 , то він розбіжний і при всіх значеннях z,
                для яких |z| > |z 1 |.                                                                      ⋆


                   Доведення цієї теореми таке саме, як і для степеневих рядів в дійсній області. Розглянемо
               геометричне тлумачення теореми Абеля для ряду (16.5). Оскільки для змінної z = x + iy значе-
                         √
                                                                              2
                                                                      2
                                                                  2
                             2
               ння |z| =    x + y |, то нерівність |z| ≤ |z 0 |, або x +y < |z 0 | , у комплексній площині означає
                                  2
               сукупність точок z, які містяться всередині круга радіуса |z 0 | з центром у початку координат.
                   Аналогічно нерівність |z| > |z 1 | геометрично означає сукупність точок z комплексної пло-
               щини, які лежать поза кругом радіуса |z 1 | з центром у початку координат. Отже, якщо z 0 —
               точка збіжності ряду (16.5), то цей ряд буде абсолютно збіжним у всіх внутрішніх точках круга
               |z| < |z 0 |. Якщо |z 1 | — точка розбіжності ряду (16.5), то цей ряд буде розбіжним у всіх точках,
               поза кругом |z| > |z 1 |.
                   З теореми Абеля випливає існування такого числа R, що для всіх |z| < R степеневий ряд
               (16.5) збіжний, а при |z| > R розбіжний.


                                                              108
   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113