Page 46 - 4437
P. 46

Якщо  в  природі  панує  закон,  то  і  в  суспільстві  тоді  мусить  панувати
              розумний  порядок.  І  цей  порядок  настане  тоді,  коли  до  вивчення  суспільства
              людина  підійде  з  позицій  науки.  На  цій  основі  стан  людства  слід  побудувати
              відповідно  до  вимог  розуму.  Основне  завдання,  яке  перед  собою  ставлять
              просвітники:  перебудувати  людський  світ  на  таких  розумних  засадах,  щоб  він
              наслідував закони довершеності, які панують  у природі. Біда людей  у  тому, що
              вони живуть, нехтуючи цими законами. Щоб повернути людину до природи, треба
              аби вона усвідомила свої істинні потреби, а вони є природними. Це може зробити
              лише виховання.
                        Найвідміннішою  рисою  Просвітництва  є  поворот  до  людини,  до  проблем
              суспільства. Основний акцент робиться на шляхи й засоби приведення суспільства
              у  відповідність  з  вимогами  розуму,  як  рівність,  справедливість,  свобода,
              братерство.
                        Одним з перших філософів-просвітників був Шарль Луї Монтеск’є (1689-
              1755  рр.).  Історію  розуміє  як  природний,  зумовлений  законами  процес.  Він
              пов’язує  дію  закону  не  з  самим  лише  розумом,  але  й  з  певними  природними
              обставинами  (розмірами  території,  рельєфом,  звичаями  і  побутом  народу).
              Виступає за розподіл різних гілок влади.
                        Одним з ідеологів Просвітництва був публіцист і письменник Марі Франсуа
              Аруе  Вольтер  (1694-1778  рр.).  Йому  належать  твори:  «Філософські  листи»,
              «Трактат  про  метафізику»,  «Основи  філософії  Ньютона»  та  ін.  Вольтер  –  деїст.
              Розумним  державним  ладом,  за  Вольтером,  є  конституційна  монархія  на  чолі  з
              освіченим  монархом.  В  основі  філософії  історії  лежить  ідея  прогресивного
              розвитку суспільства, незалежно від волі божества.
                        Найбільш  чітко  і  повно  погляди  європейського  Просвітництва  на  людину
              репрезентовані у творчості Ж. Ламетрі і Ж.- Ж. Руссо.
                        Ж.  Ламетрі  (1709-1751  рр.)  –  французький  філософ-матеріаліст  Нового
              часу.  Відома  його  праця  «Людина-машина».  Ламетрі  застосовує  механістичний
              підхід  до  людини.  Людина  –  це  своєрідний  складний  механізм.  Душа  людина
              матеріальна  і  є  двигуном  людського  організму.  Тіло  можна  порівняти  з
              годинником,  і  так  само,  як  у  годиннику,  коли  зупиняється  одне  коліщатко,  не
              можуть крутитися й інші, так і в людському організмі порушення функцій будь-
              якого  органу  приводить  до  зміни  функцій  інших.  Природа  створила  не  лише
              людину, а й усі живі істоти для щастя.
                        Ж.-Ж.  Руссо  (1712-1778  рр.)  –  представник  французького  Просвітництва.
              Центральна  проблема  творчості  Руссо  –  нерівність  між  людьми  та  шляхи  її
              подолання.  Йому  належить  праця  «Роздуми  про  походження  та  причини
              нерівності між людьми».
                        Руссо  досліджував  виникнення  майнової  та  соціальної  нерівності  людей  і
              прагнув  знайти  шляхи  її  ліквідації.  Причина  нерівності  –  приватна  власність.
              Первісне  людське  суспільство  перебувало  в  природному  стані  і  людина  була










                                                           45
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51