Page 42 - 4437

бути осягнені саме наукою. Він виступав за докорінну перебудову науки, усунення
причин її відставання. Серед таких причин він виокремлював: грунтованість на
споглядальній давньогрецькій і схоластичній середньовічній філософії; відсутність
свободи для наукового мислення; нехтування філософією вивченням природи
(природознавством), надмірне захоплення питаннями моралі, політики, теології та
ін. Вважаючи, що науковий прогрес не встигає задовольнити потреби практики,
Бекон обґрунтував необхідність вивчення законів природи новим способом, за
допомогою нового понятійного апарату, який адекватно відбиває реальність. Усяке
пізнання і винахід повинні спиратися на досвід, тобто повинні рухатися від
вивчення поодиноких фактів до загальних положень. Такий метод має назву
індуктивного. Індукція – форма умовиводу, за якої на підставі знання про окреме
робиться висновок про загальне, спосіб міркування, за допомогою якого
встановлюється обґрунтованість висунутого припущення. У творі «Новий
Органон» Бекон подає нову логіку, розглядаючи її як головний шлях до одержання
нових знань і побудови нової науки, як засіб, що забезпечує істинність пізнання.
Методом логіки він вважає індукцію. Бекон говорить про пізнання як дзеркальне
відображення. Людина – пасивна істота, як споглядач. «Немає нічого в розумі, що
перед цим не пройшло б через відчуття». На основі узагальнених чуттєвих даних
ми дістаємо достовірне знання. Але досвід дає нам істинне знання тоді, коли
свідомість буде звільнена від помилкових суджень (ідолів, привидів). Таких ідолів
Бекон виділяє 4 групи: «ідоли роду», «ідоли печери», «ідоли ринку», «ідоли
театру». «Ідоли роду» - це помилки, властиві всьому людському роду. Вони
зумовлені недосконалістю самого людського розуму. «Ідоли печери» - це
спотворення, джерелом яких є індивідуальні особливості розуму індивідів,
спричинені її вихованням, звичками. «Ідоли ринку» - це перешкоди, які виникають
внаслідок спілкування між людьми за допомогою слів підлеглість розуму
загальноприйнятим поглядам, стереотипам. «Ідоли театру» - помилки, породжені
сліпою вірою людей в авторитети, старовинні традиції, хибні думки. Усвідомлення
природи цих ідолів допоможе подолати перешкоди на шляху пізнання.
В основі методології Ф. Бекона – нерозривна єдність досліду і розуму. Свою
позицію він пояснював за допомогою алегоричного зображення трьох шляхів
пізнання:
а) шлях павука, який продукує істину із самого себе. Такою є спроба
людського розуму, ігноруючи факти, виводити істини із самого себе;
б) шлях мурахи, яка тільки збирає і задовольняється зібраним. Наукове піз-
нання зводиться лише до простого нагромадження фактів;
в) шлях бджоли, яка збирає лише найістотніше (нектар) і піддає його
обробці, продукуючи власну речовину – мед. Так і справжній науковець
повинен перетворювати емпіричні факти за допомогою раціональних
методів на наукову істину.

41