Page 43 - 4437

Бекон створив вчення про матерію і рух. Матерія вічна, вона першодвигун
всього сущого. Світ є об’єктивно існуючим.
Видатним представником англійського матеріалізму 17 ст. був Томас Гоббс
(1588-1679 рр.). У своїх творах «Про громадянина», «Левіафан», «Про людину» він
виступає проти теології, схоластики. На перший план у його філософії виступає
механістичне тлумачення реальності. Реально існують лише конкретні речі.
Головними властивостями матерії він вважає фігуру і протяжність. Гоббс дає
механістичне тлумачення людини як частини природи. Серце у нього - це пружина,
нерви – нитки. Він вказує на двоїсту природу людини, на біологічне і соціальне в
ній. Людина здатна створювати штучні тіла за зразками природи. Підгрунтям
пізнання є чуттєве сприйняття.
У філософських поглядах Гоббса значне місце посідає вчення про суспільні
явища, про державу. Держава – продукт свідомої діяльності людей. До виникнення
суспільства це була війна всіх проти всіх. Вихід з неї Гоббс бачить в утворенні
держави, заснованій на узгодженні інтересів. Держава – продукт суспільної угоди.
Вона повинна забезпечити загальний мир і безпеку. Кращою формою державного
правління мислитель вважає абсолютистську монархію. Держава – це чудовисько
Левіафан. Всі люди тільки гвинтики цього штучного механізму, його раби. Звідси -
безглуздість боротьби проти держави. Вчений підкреслював егоїстичну природу
людини.
Джон Локк (1632-1704 рр.) пов’язував теорію пізнання з психологією,
обґрунтовував залежність психіки від оточуючого середовища. Основні твори Дж.
Локка: «Дослід про людське розуміння», «Розумність християнства», «Деякі думки
про виховання» та ін. Локк доводить, що в розумі людини немає ніяких уроджених
ідей. Всупереч Декарту, він вважає, що вроджені ідеї взагалі не існують, люди
народжуються з повністю чистою душею, подібно до білого паперу або чистої
дошки, яка потім заповнюється записами у процесі накопичення людиною знання і
життєвого досвіду. Пізнання, згідно з Локком, є процес взаємодії людини з
предметами матеріального світу. Мислитель розвивав індивідуалістичне розуміння
суспільно-державного життя. Вперше в історії політичної думки Локк висунув ідею
розподілу державної влади. Він був ідеологом класового лібералізму.
Засновником раціоналістичної течії нової європейської філософії є Рене
Декарт. Р. Декарт (1596-1650 рр.) - французький філософ, математик, представник
класичного раціоналізму. Твори: «Роздуми про метод», «Начала філософії».
Філософія Декарта являє собою новий цілісний і раціонально обґрунтований образ
світу, що відповідав актуальному стану природознавства. Визначеність філософії
він вбачав у визначеності свідомості, мислення. Філософствування як мислення
починається з самого себе. Його теза: «У всьому належить сумніватися». Пошук
істини передбачає сумнів. Його наступна теза: «Я мислю, отже існую». «Мисляче
Я» Декарта є самодостатнім, не потребує для свого існування нічого, окрім самого
себе. Тільки самоочевидні положення можуть бути покладені в основу науки.

42