Page 51 - 4437
P. 51

що  воно  нерозривно  пов’язане  з  діяльністю  людського  мозку,  з  матеріальними
              процесами. Мислення вторинне, похідне від матерії.
                       Нова філософія Фейєрбаха – антропологічна, в ній Бог і теологія повністю
              розчиняються  у  вченні  про  людину.  Філософія  і  релігія  –  протилежні  за  своєю
              суттю.  Своє  завдання  філософ  вбачає  у  критиці  релігії.  Він  вважає,  що
              незадоволення  людини  суперечностями,  злом  і  несправедливістю,  приводить  до
              того, що в неї виникає думка про існування ідеального світу – Неба, де людська
              доброчесність  завжди  винагороджується.  Релігія  виникає  тому,  що  людина
              починає  приписувати  свої  кращі  риси  Богові  і  замість  того,  щоб  любити  іншу
              людину,  вона  починає  любити  Бога.  Якщо  релігія  –  це  любов  до  Бога,  то  нова
              філософія пропагує любов до людини. Філософія виходить з того, що реальним
              суб’єктом  розуму  є  тільки  людина,  яка,  в  свою  чергу,  є  продукт  природи.
              Філософія  замінює  релігію,  даючи  людям  замість  розради  усвідомлення  своїх
              реальних можливостей у досягненні щастя.
                       Людина – природна істота, вищий щабель природного саморозвитку, якраз
              через  людину  природа  відчуває,  сприймає,  пізнає  себе.  Фейєрбах  підкреслює
              біологічну природу людини. Людина як щось незмінне, абсолютне. Характерною
              особливістю  антропологізму  Фейєрбаха  є  заперечення  дуалізму  тіла  і  душі  і
              доведення матеріалістичного положення про єдність тілесного і духовного. Проте
              мислитель абстрактно розуміє людську сутність, не пов’язуючи її з історичними
              суспільними     відносинами.     Антропологізм      Фейєрбаха     поєднує    в   собі
              започатковане      матеріалістичне      розуміння,     спроби      матеріалістичного
              обґрунтування  суспільної  свідомості  як  відбиття  суспільного  буття.  Людина
              позаісторична  і  позасуспільна  істота.  У  цьому  більшість  дослідників  вважають
              недолік філософії Фейєрбаха.
                       Основою філософської антропології Фейєрбаха є матеріалістичне вчення про
              природу. Природа є єдина реальність, а людина – її зовнішній продукт, закінчення.
              Природа  вічна,  природа  безконечна  і  у  просторі:  тільки  людська  обмеженість
              ставить межі її протяжності. Людина діє за велінням відчуттів. Форми відчуттів
              багатоманітні: любов до життя, прагнення до щастя, егоїзм, задоволення і т. ін.
                       Заслуга  філософії  Фейєрбаха  полягає  в  тому,  що  єдиним,  універсальним
              предметом філософії вона вважала людину і природу як її основу.

                                              Питання для самоконтролю

                    1.  Розкрийте головні особливості філософії Нового часу.
                       2.  Чому  для  філософії  Нового  часу  найголовнішою  була  проблема  мето-
                       дологічного обґрунтування науки?
                       3.  Прокоментуйте  твердження  Ф.  Бекона  про  чотири  види    помилок,  які
                       затьмарюють людський розум.











                                                           50
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56