Page 22 - 4437

Буддизм створив оригінальне трактування світобудови. Реальність, доступна
чуттєвому спогляданню, є несправжньою, ілюзорною. Насправді існують лише
енергетичні «крапки» під назвою «дхарми». Вони перебувають у збудженому,
динамічному стані, вступають між собою у з’єднання та переплетення. Уся
навколишня реальність, як і людина, постає певними вузликами енергетичних
зв’язків дхарм. Людина може свідомими зусиллями розв’язати їх сплетіння і
випустити дхарми у вільний стан. Це і буде нірвана. Нірвану описують іноді так: у
темряві на поверхні океану плаває лампа з вогником, що ледве освітлює невеличку
частину простору. Олія у лампі поступово вигорає і вогник згасає. Коли він згасне
остаточно, ніхто не зможе сказати, де небо, де вода, а де лампа. Все розчиниться у
всьому. Під нірваною розуміють стан блаженного небуття, звільнення від усього,
що приносить біль, відволікання від зовнішнього світу.
Найдавнішою матеріалістичною філософською течією в Індії було вчення
чарвака-локаята. Засновник Бріхаспаті (7-6 ст. до Р. Х.) Згідно з вченням не існує ні
бога, ні визволення, ні дхарми, немає винагороди за благочинне життя. Весь
об’єктивний світ складається з матеріальних першоелементів. Представники школи
визнавали існування лише того, що можна сприйняти чуттям, а все існуюче
вважали лише поєднанням 4 елементів: землі, води, повітря і вогню. Поєднанням
зазначених елементів вони пояснювали людину з її якостями, навіть людську
душу. Зі смертю людини елементи роз’єднуються і зникає те, що називається
душею. Потойбічного світу і життя не існує, тому слід насолоджуватись земним
життям. Важливим є уміння уникати страждань. Свідомість згідно з цим вченням
існує реально і усвідомлюється сприйняттям. Свідомість - властивість живого
матеріального тіла. Існування тіла людини пов’язане і з насолодою, і зі
стражданнями.
Отже, філософські школи та духовні рухи Стародавньої Індії мали в колі
своїх міркувань найважливіші світоглядні проблеми: початок буття, будова світу,
особливості людини, роль і зміст людського пізнання. Важливим є пошук шляхів
людського звільнення від невблаганних імперативів життя, хоча звільнення це
розуміли як подолання людської окремішності індивідуального протистояння
загальному.

3. Провідні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.

У Давньому Китаї у 7-6 ст. до н. е. як в ідеології, так і політиці виокремились
дві тенденції – консервативна і прогресивна, містична і атеїстична. У ході боротьби
цих двох тенденцій розповсюдились думки про 5 першоелементів і речей (метал,
дерево, вода, вогонь, земля), про протилежні сили (інь-янь), про природний шлях
(дао) в природі та інші, що виникли ще на початку 2-1 тис. до н.е. внаслідок
узагальнення першопочаткових знань того часу. Проте формування філософських

21