Page 20 - 4437

(«мікрокосмос»), що складається з 4 підсистем: «мінерало-людини», «рослино-
людини», «тварино-людини» і «людино-людини». Це була одна з перших спроб
філософського обґрунтування людини як само рухливої та самоорганізованої
системи. Йога вчить, що найвищого блаженства людина може досягти не зміною
об’єктивних умов свого життя, а повним звільненням своєї свідомості від впливу
зовнішнього світу і досягненням особливого психічного стану (зосередження), коли
згасають усі бажання, мислення застигає на якійсь внутрішній точці. Порушується
зв'язок з основним світом і ніби з’являється здатність інтуїтивного бачення істини.
Питання логіки та пізнання перебували в центрі уваги школи ньяя (правила
міркування, логічний висновок). Засновник Гаутама, 3 ст. до Р. Х.). Згідно ньяя,
об’єктивний світ складається з вічних, якісно різнорідних часток води, землі,
повітря і вогню. Докладно розглядали основи та засоби пізнання, форми
умовиводів, ознаки достовірності знань. Засоби пізнання поділяли на 4 види:
чуттєве сприйняття, точне свідчення, аналогію та умовивід. Теорія буття ньяї
слугувала практичному завданню – звільненню людини від усіх страждань. Істинне
знання може бути або осягненням через сприйняття, або пізнанням через висновок.
Сприйняття обумовлене органами чуття і дає безпосередньо знання про предмети.
Школа вайшешика (засновник Канада, 6-5 ст. до Р.Х.) дають підстави вважати
її школою своєрідного атомізму. Це одна із зрілих систем давнього індійського
матеріалізму, що означає «особливість». Згідно з вайшешикою, світ складається з
елементів (води, землі, повітря і вогню), утворених неподільними матеріальними
частками (атомами) – ану. Всі комбінації ану, внаслідок яких здійснюється процес
виникнення і зникнення конкретних речей підпорядковані світовій душі. Мета
мудрості – у звільненні людського «Я» від страждань і залежності. Оскільки
причина страждання – незнання, то шлях звільнення лежить через знання.
Єдиним засобом звільнення від пут сансари і карми, згідно із вченням школи
міманса є дотримування того, чому вчать тексти «Вед». Відмінною рисою міманси
є те, що це вчення, мета якого виправдати ведійський ритуал. Міманса приділяла
велику увагу питанням теорії пізнання і логіки. Чуттєве сприйняття розглядається
тут як особливе джерело знання. Крім сприйняття, джерелом пізнання вважають
логічний висновок, порівняння, авторитетне свідчення священних книг.
Вчення веданти потребує, щоб учень покірно наслідував вчителя, брав участь
у спогляданні та в постійних роздумах над джерелом істини доти, поки не досягне
постійного споглядання істини.
Неортодоксальні філософські школи – джайнізм, буддизм, чарвака-локаята.
Першим набув загально індійського значення джайнізм. Мета вчення джайнізму –
звільнитися від страждання. В його основі – твердження про вирішальну роль двох
одвічних субстанцій: джіви (душі, живого) й аджіви (не-душі, неживого). Звідси
твердження про двоїсту сутність особи – матеріальну і духовну і карму, що з’єднує
їх. Джайністи розрізняють вісім видів карми, які ґрунтуються на двох

19