Page 17 - 4437

Наведе порівняння засвідчує існування досить контрастних відмінностей у
самому фундаменті того способу життя, який сформувався та розвинувся у вигляді
різних типів цивілізації. Зазначені характеристики можна віднести і до
особливостей західної і східної філософій. Так східна філософія орієнтується на
вихідні канонічні джерела, що регламентують функціонування усіх сфер
суспільного життя (Коран, Веди), цінує найбільше те, що освячене віками,
намагається підпорядкувати індивідуальне цілому або навіть розчинити
індивідуальне у світовому цілому. Стиль східної філософії ближчий до художньо-
образного, ніж до наукового, а сама філософія максимально наближена до
морального повчання, техніки людського удосконалення у певному способі життя.
Західна філософія тяжіє до раціонально-логічних та аналітичних досліджень,
теоретичних систематизацій, має абстрактно-понятійний характер, виходить з
автономності основних сфер як індивідуального, так і суспільного життя. Тому
західна філософія має переважно індивідуальне спрямування, постає індивідуально-
особистісним засобом життєвого самоутвердження.
Наприкінці 18 – на поч. 19 ст. Європа відкрила для себе своєрідний світ
давньосхідної філософії.
Особливості давньосхідної філософії: незацікавлене духовне
самозаглиблення, повне розчинення індивідуального в загальному, перебування в
полоні чистих сенсів.
Духовне самозаглиблення, якесь невтомне прагнення шукати найцінніше у
глибинах людського духу, шукати заради самого пошуку. По-друге,
парадоксальним виглядає прагнення східної мудрості досягти стану повного
розчинення індивідуального в загальному. Вражає побудова східної думки, яка
нібито розчиняє слова, залишаючи нас у полоні чистих сенсів.
Таким чином особливості давньосхідної філософії дають можливість західній
філософській думці краще усвідомити себе і відкрити дещо зовсім неочевидне як у
людині так і в людському мисленні. Традиціоналізм, консерватизм, які були
притаманними мислителям Ст. Китаю та Індії, суттєво вплинули на подальший
розвиток філософської думки.

2. Основні напрями філософської думки Стародавньої Індії.

Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину (сер 1 тис.
до Р. Х.). Саме тоді на її території почали формуватися рабовласницькі держави.
Давньосхідна та давньогрецька філософія виникають практично одночасно, але
історію філософії починають саме зі Сходу. Чим це можна пояснити?
По-перше, тим, що східна філософія була значно тісніше переплетена з
іншими сферами життя та духовної діяльності суспільства – з міфологією, релігією,
магією, певними традиціями та обрядами.

16