Page 122 - 4437

Дуже суттєвим складником науки постає метод. За Р. Декартом, метод – це
порядок і послідовність пізнавальних дій, що їх свідомо обґрунтовують та
цілеспрямовано застосовують. Метод – це форма практичного і теоретичного
оволодіння дійсності, яке виходить із закономірностей руху досліджуваного
об’єкта; система регулятивних принципів практично перетворюючої або
пізнавальної теоретичної діяльності.
Метод у широкому розумінні слова – «шлях до чого-небудь», спосіб
соціальної діяльності у будь-якій формі. Він є системою принципів, вимог, які
орієнтують суб’єкта на вирішення конкретного завдання, досягнення результатів у
певній сфері діяльності. Через метод суб’єкт формує, а об’єкт визначає способи
духовної і практичної діяльності. Метод характеризується формою практичного і
теоретичного перетворення об’єкта та проявом активності суб’єкта пізнання і
практики, а також обумовленістю об’єктом пізнання і зв’язком з науковою
теорією. Суб’єкт у процесі своєї життєдіяльності завжди спирається на методи і
включає їх у свою діяльність. Будь-який метод є засобом. Прийомом забезпечення
й досягнення мети. Як зауважує Л. Фейєрбах, «людина є центром всієї
методології». Метод дисциплінує пошук істини, дозволяє зекономити сили і час,
рухатись до мети найкоротшим шляхом. Кожний метод розробляється на основі
певної теорії, яка тим самим виступає його необхідною передумовою.
Багатоманітність сфер людської діяльності обумовлює розмаїтий спектр
методів. Залежно від ролі і місця в процесі наукового пізнання методи поділяють
на формальні й змістовні, емпіричні і теоретичні.
З метою філософського дослідження методи за ступенем спадання
загальності розподіляються на дві групи:
1. Всезагальний метод пізнання.
2. Загальні методи пізнання.
Всезагальний метод пізнання визначає позицію дослідника, служить
основою інтерпретації об’єкта пізнання, суб’єкта пізнання, процесу пізнання і
результату пізнання, діє у всіх галузях науки і на всіх етапах дослідження.
До числа загальних методів наукового пізнання відносяться такі, які мають
обмежену сферу дії:
1. Застосування не в усіх галузях знання, а лише у їх частині.
2. Використання тільки на окремих ступенях пізнання.
У сучасній науці існує наступний поділ методів наукового пізнання:
1. Філософські методи, серед яких першими є діалектичний і метафі-
зичний.
2. Загальнонаукові методи дослідження, до яких відносяться такі теоре-
тичні конструкції, як інформація, модель, структура, функція, система,
елемент, оптимальність. Їх роль полягає в тому, що в силу свого
«посередницького» характеру вони забезпечують взаємозв’язок
філософського й спеціально-наукового знання.

121