Page 124 - 4437

у хід подій. Спостереження дає змогу зафіксувати об’єкт дослідження таким, яким
він є, уникаючи суб’єктивізму та спотворень.
Експеримент – це метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно впливає
на об’єкт шляхом створення штучних умов, необхідних для виявлення відповідних
властивостей. Це найбільш складний і ефективний метод емпіричного пізнання.
Він передбачає використання спостереження, порівняння і вимірювання цих
елементарних емпіричних методів. Він дає можливість досліджувати об’єкти в так
званому чистому вигляді, і в екстремальних умовах, що сприяє глибшому проник-
ненню в їхню сутність. Експеримент – це і вид діяльності, котрий здійснює
суб’єкт з метою наукового пізнання, встановлення істинності. Він є необхідним
засобом накопичення й вивчення фактів, що становлять емпіричну базу будь-якої
теорії. Експеримент проводиться для того, щоб спростувати ті чи інші теоретичні
положення, гіпотези.
До теоретико-емпіричного рівня наукового пізнання відносяться такі
методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, історичного і логічного,
абстрагування.
Аналіз – метод пізнання, змістом якого є розкладання фактів на їх
елементарні частини.
Синтез – це метод пізнання, змістом якого є сукупність прийомів і
закономірностей поєднання окремих частин предмета дослідження у єдине ціле.
Аналіз не дає конкретного знання об’єкта як єдності різноманітного, єдності
численних визначень. Це завдання виконує синтез. Це протилежності, які
доповнюють одна одну.
Індукція і дедукція – це взаємопов’язані методи пізнання. Змістом індукції
як методу пізнання є застосування загальних наукових засад при дослідженні
конкретних явищ. В індукції рух думки іде від окремих (часткових) фактів до ідей
(узагальнень). Дедукція відрізняється від інших методів пізнання тим, що при
істинності вихідного значення вона дає істинне доказове знання. Під індукцією
розуміють умовивід від одиничного до загального, коли на основі знання про
частину предметів класу роблять висновок про клас у цілому. В дедукції
відбувається сходження від загального до одиничного.
Моделювання – дослідження об’єктів пізнання на їх моделях; побудова
моделей об’єктів (систем, конструкцій, процесів). Модель - це мисленнєво уявлена
або матеріально реалізована система, яка відображаючи чи відтворюючи об’єкти
дослідження, здатна заміщати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію
про цей об’єкт. Модель – це система, копія з оригіналу. Діяльність та функці-
онування моделей здійснюється як за об’єктивними законами природної і
соціальної дійсності, так і за законами мисленнєвої діяльності. Метод моделю-
вання широко застосовується у фізиці, хімії, біології, фізіології, економіці,
соціології. Моделювання мозку, його психічних функцій сприяє поглибленому
розумінню механізмів пізнавальної, мисленнєвої діяльності.

123