Page 126 - 4437

досконалою формою наукового пізнання. Щоб спростувати наукову теорію, слід
висунути нові гіпотези, аксіоми, створити конкурентну теорію або суттєво змінити
принципи наступної.

3. Форми наукового пізнання.

Як відомо наукове пізнання здійснюється на трьох рівнях: емпіричному,
теоретико-емпіричному, теоретичному. Кожному рівню пізнання притаманні свої
форми.
Характерною ознакою емпіричного об’єкта пізнання є його чуттєве
сприйняття. Такі форми як поняття, умовиводи в науковому пізнанні, повною
мірою не відображають його специфіку. З цією метою в його методологічному
арсеналі сформувалися і набули відносної самостійності такі форми та засоби як
факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія, ідея. Експериментальне дослідження,
предметна діяльність передбачає й теоретичні дії, діяльність мислення,
спрямовану на постановку завдань, вирішення проблем. Теоретична діяльність
вчених, якщо вона хоче бути ефективною й успішною, змушена спиратися на
практику, експеримент, спостереження, оскільки вони забезпечують дослідника
фактами.
Наукові теорії завжди виходять з певних фактів. Звідси й форми
емпіричного пізнання: описи, зведення, протоколи. Тільки на грунті фактів стала
розвиватися дійсна наука, спершу природознавство, а згодом і гуманітарні і
суспільні науки. Факти стимулюють, рухають пізнавальний процес. Науковий
інтерес породжує зацікавленість суб’єкта до знання, що проявляється спочатку у
формуванні проблеми. Суть проблеми полягає у спрямованості зусиль суб’єкта на
підтвердження чи спростування певних положень чи фактів. У ході цього процесу
формується гіпотеза, котра завдяки експериментальному чи теоретичному
підтвердженню призводить до формування вищих форм наукового пізнання
(концепцій, теорій, ідей).
Факт – це не лише чуттєво-дане у відчуттях, сприйняттях і переживаннях
суб’єкта. Факт розглядається як явища, події, процеси, форми руху матерії, котрі
увійшли в сферу пізнання, стали предметом і надбанням людської діяльності та
культури.
Факт – це те, що нам відоме, про що ми дізналися у процесі спостереження,
експерименту, досвіду, практики. Описування об’єктивних фактів, що піддаються
спостереженню і можуть бути зафіксовані у мові чи інших знакових системах,
являє собою науковий факт.
Ідея – це форма наукового пізнання, яка відображає зв’язки, закономірності
дійсності і суб’єктивну мету її перетворення. Ідея у науковому пізнанні виконує
цілий ряд функцій, основними з яких є: 1) підсумовування попереднього розвитку
знання; 2) синтезування знання в цілісну систему; 3) спрямування пошуку нових

125