Page 123 - 4437

3. Методи міждисциплінарного дослідження.
4. Методи спеціальних наук.
Таким чином, у науковому пізнанні функціонує складна, динамічна, цілісна
система багатоманітних методів різних рівнів, сфер діяльності і спрямування.

2. Загальні методи наукового пізнання.

Для того, щоб систематизувати різноманітні загальні методи і вказати їх
місце і роль у науковому дослідженні, розглянемо загальну структуру наукового
пізнання. Виділяють два основних рівні:
1. Емпіричний рівень. На ньому проходить процес накопичення фактів,
інформації про досліджувані явища. Тут проводяться спостереження, порівняння і
вимірювання, експерименти, здійснюється первинна систематизація знань (у
формі схем, таблиць, переліків, графіків).
2. Теоретичний рівень. На ньому досягається синтез знання (у формі
наукової теорії), який знаменує собою високий ступінь у розвитку наукового
пізнання. У теорії поняття і судження поєднані у єдине ціле центральною думкою
теорії - ідеєю.
Залежно від того, на якому рівні здійснюється наукове дослідження,
застосовують відповідні загальні методи пізнання. Тому доцільно розподілити ці
методи на три групи за рівнем наукового пізнання: а) методи емпіричного
дослідження; б) методи теоретико-емпіричні; в) методи теоретичного дослід-
ження.
На емпіричному рівні пізнання спрямоване на здобування наукових фактів.
Основне завдання емпіричного пізнання – фіксація, нагромадження та перше
опрацювання фактів. Тому результатами емпіричного пізнання є факти та певні
форми їх зведення, такі як класифікації, типологія, тарифікація та ін. Для того щоб
певне явище стало фактом, воно повинно бути зафіксоване з допомогою певного
інструментарію науки, описане науковою термінологією. Коли факти здобуті та
певною мірою впорядковані, виникає необхідність їх подальшого
інтелектуального опрацювання. До емпіричного рівня наукового пізнання
відносяться такі методи пізнання: спостереження, експеримент, вимірювання,
описування.
Спостереження – систематичне цілеспрямоване сприйняття об’єкта.
Спостереження – активний пізнавальний процес, який спирається перш за все на
роботу чуттєвих органів людини і її предметно-матеріальну діяльність.
Структурними компонентами спостереження є сам спостерігач, об’єкт дослід-
ження, умови та засоби спостереження (прилади, установки, вимірювальні
знаряддя). Спостереження є елементарним методом пізнавального процесу.
Людина констатує те, що відбувається у світі. Як суб’єкт пізнання, не втручається

122