Page 125 - 4437

Аналогія – подібність предметів за якимись ознаками чи відношеннями.
Ідеалізація – це мисленнєве конструювання ідеальних об’єктів. З метою наукового
пізнання застосовуються так звані ідеальні об’єкти, які не існують в дійсності і
практично нездійсненні.
Формалізація – це уявлення будь-якої змістовної галузі у вигляді формальної
системи або ви числення. Формалізація дає можливість систематизувати, уточнити
і методологічно прояснити зміст теорії, вияснити характер взаємозв’язку між
собою різних її положень, виявити і сформулювати ще не вирішені проблеми.
Використання ідеалізації та формалізації підводить до математичного
опрацювання фактів.
Усі ці методи приводять до виникнення теоретичного рівня наукового
пізнання. Завдання наукових теорій – описування, окреслення певної предметної
сфери реальності через виявлення її суттєвих, необхідних зв’язків, функцій,
відношень. До теоретичного рівня наукового пізнання відносяться такі методи:
аксіоматичний, системно-структурний, історичний і логічний, сходження від
абстрактного до конкретного.
Аксіоматичний метод застосовується в математиці і математизованих
науках. Під аксіоматичним методом побудови відповідної наукової теорії чи
дисципліни мають на увазі таку їх організацію, коли ряд тверджень приймається
без доведень, а решта знань виводиться з них за певними логічними правилами.
Важливим у цьому методі є виділення вихідних співвідношень сфери пізнання та
встановлення з їх допомогою змісту зв’язків цієї форми.
Системний метод – це сукупність певних принципів і способів
дослідження. Методологічними принципами дослідження виступають закони і
теоретичні принципи. Живі організми розглядаються як відкриті системи, що
обмінюються з довкіллям речовиною, енергією й інформацією. Основним
принципом загальної теорії систем є принцип системної цілісності.
Метод історичного і логічного використовується тільки там, де предметом
дослідження стає історія об’єкта. Сутність історичного полягає в тому, що історія
об’єкта відтворюється у всій його багатоманітності. Логічне – це відтворення в
мисленні складного об’єкта в формі історичної теорії. Історичне і логічне
доповнюють одне одного. Тобто, досліджують історичний процес певної сфери,
виділяють у ньому необхідні зв’язки, які зводять в єдину систему тверджень.
Сходження від абстрактного до конкретного – це закон відображення
дійсності в мисленні. Цей метод процес пізнання ніби роздвоює на два відносно
самостійних етапи. На першому етапі здійснюється перехід від чуттєво-
конкретного в дійсності до його абстрактних визначень. На другому етапі процесу
пізнання здійснюється сходження від абстрактного до конкретного.
Результатом теоретичного пізнання постають наукові теорії – система
раціонально-логічних тверджень, понять, принципів, законів, що віднесені до
певної сфери реальності. Тому наукова теорія є найбільш розвиненою та

124