Page 115 - 4437

згідно з якою зовнішній світ активно впливає на органи чуттів пізнавального
суб’єкта.

2. Емпіризм і раціоналізм як основні рівні і форми пізнання.

Знання є поєднанням чуттєвого та раціонального. Органи чуття надають
розумові дані, факти. Розум їх узагальнює і робить певні висновки. Без органів
чуття немає роботи розуму, а чуттєві дані завжди тією чи іншою мірою
усвідомлені, теоретично навантажені, регулюються розумом.
Так, в історії філософії була порушена важлива для теорії проблема методу
пізнання – сукупності правил, прийомів, процедур пізнання і відповідної
практичної діяльності.
Філософи, які надають перевагу емпіричному і сенсуалістичному методам,
сприймають логічне мислення як «шосте чуття», яке впорядковує здобутий
емпіричний матеріал. Будь-яке знання тому є поєднанням чуттєвого і
раціонального знання. З огляду на це Ф. Бекон запропонував оригінальну
метафору щодо основних методів пізнання: «шлях павука» (здобуття істини із
власної свідомості»); «шлях мурахи» (безсистемне збирання фактичних даних);
«шлях бджоли» (поєднання здібностей досвіду – збирання нектару і роботи
розуму – перетворення його на мед (знання)).
Процес пізнання здійснюється від живого споглядання до абстрактного
мислення і від нього до практики. Живе споглядання являє собою той етап
пізнання, на якому провідну роль відіграє його чуттєва сторона. Чуттєве пізнання
(живе споглядання) здійснюється за допомогою органів чуття – зору, слуху,
дотику та ін. Органи чуття – єдині «двері», відкриті для інформації про
навколишній світ, що потрапляє до свідомості. Оскільки чуттєве пізнання
базується на безпосередній взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання, тому й воно має
конкретно-образну чуттєву форму виразу і дає знання явищ. Чуттєве пізнання – це
початок, джерело, а тому й основа пізнавального процесу. Живе споглядання як
момент чуттєво-предметної діяльності здійснюється у формах відчуття,
сприйняття та уявлення.
Відчуття – відображення властивостей, якостей предметів і явищ
об’єктивного світу, внутрішніх станів організму внаслідок їх впливу на рецептори.
Вони є зоровими, слуховими, смаковими, нюховими. Воно виникає тільки тоді,
коли відбувається безпосередня взаємодія суб’єкта з об’єктом. Це єдине джерело
наших знань. Визнання відчуття вихідним началом пізнання, єдиним його
джерелом (сенсуалізм). Сенсуалістами були Дж. Берклі, Д. Юм, Д. Дідро.
Складнішою формою відображення є сприйняття. Сприйняття – цілісний
образ предмета, безпосередньо даний у живому спогляданні в сукупності всіх його
сторін. Це цілісне відображення у свідомості людини предметів і явищ
об’єктивної дійсності та їх вплив на рецепторні поверхні органів чуття.

114