Page 112 - 4437

7. Як співвідносяться самосвідомість та самопізнання?
8. Розкрийте функції суспільної свідомості.
9. Чи можна ототожнювати свідомість і психіку?

Рекомендована література

Основна:
1. Нестеренко В. Г. Вступ до філософії: Онтологія людини. – К., 1995.
2. Пазенок В. С. Філософія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2008. – 280 с.
3. Філософія: навч. посіб. Для самостійної роботи студента / А. М. Черній.
– К.: Академвидав, 2011. – 392 с.
4. Франкл В. Человек в поисках смысла. – Москва, 1990.
5. Фрейд З. Психология бессознательного. – Москва, 1989.
Додаткова:
1. Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій. – К., 1997.
2. Юнг К. Архетипи колективного несвідомого // Читанка з історії філо-
софії: У 6-ти кн. – К, 1993. – Кн. 6. Зарубіжна філософія ХХ ст.
3. Юркевич П. Д. Серце і його значення в духовному житті людини за
вченням слова Божого // Історія філософії України. Хрестоматія: навч.
посіб. / упоряд. М. Ф. Тарасенко та ін. – К.: Либідь, 1993. – С. 341-342.

ЛЕКЦІЯ 11
Тема: Гносеологія як теорія пізнання
План
1. Проблема пізнання та його види. Емпірична модель теорії пізнання.
2. Емпіризм і раціоналізм як основні рівні і форми пізнання.
3. Синтетична модель теорії пізнання.
4. Проблема істини у пізнанні.

1. Проблема пізнання та його види. Емпірична модель теорії
пізнання.

Філософія, на відміну від інших історичних типів світогляду (міфології та
релігії), здійснює свою світоглядну функцію на основі теоретичного ставлення до
дійсності. Філософським твердженням про світ передує обґрунтування,
переконання у правомірності точки зору. Це пов’язано з рефлексивним аналізом
пізнавального процесу, що розглядається як пошук істини.
Отже, філософія як гносеологія (грец. gnosis – пізнання і logos – слово,
учення) аналізує процес пізнання у відношенні «людина – світ». Філософське
питання «що є істина?» стосується передусім принципової спроможності людини

111