Page 110 - 4428
P. 110

Існує  досить  велике  різноманіття  методів  розрахунку  пла-
              нових бюджетних показників при формуванні бюджетів організації,
              а  саме:  нормативний,  динаміко-статистичний,  економіко-матема-
              тичного  моделювання,  оптимізаційно-варіантний  тощо.  Норма-

              тивний  метод  грунтується  на  засадах  обчислення  планових  бю-
              джетних  показників  відповідно  до  основних  норм  використання
              ресурсів,  структури  та  розподілу  капіталу,  організування  вироб-

              ництва  тощо.  Цей  метод  вважається  найпростішим  та  достатньо
              точним, але потребує системи якісного нормативного забезпечення
              як  на  підприємстві,  так  і  ззовні.  Динаміко-статистичний  метод
              (екстраполяційний)  передбачає  аналіз  динаміки  бюджетних  по-

              казників  у  попередніх  бюджетних  періодах  та  перенесення  тен-
              денцій  зміни  тих  чи  інших  характеристик  об’єкта,  що  кількісно
              склались  у  аналізованому  періоді,  на  прогнозований  період.  Цей

              метод  є  точним,  якщо  прослідковується  певна  тенденція  зміни
              показників, що буває досить рідко, але він ігнорує майбутні умови
              діяльності,  що  часто  не  відповідають  умовам  функціонування  у

              попередніх періодах.
                   Метод  економіко-математичного  моделювання  передбачає
              формування  кількісної  оцінки  взаємозв’язків  між  бюджетними  по-

              казниками  та  факторами,  що  впливають  на  їх  величину.  Ці  вза-
              ємозв’язки формалізуються економіко-математичною моделлю, яка є
              точним,  математичним  описом  факторів,  що  характеризують
              структуру  та  закономірності  зміни  бюджетних  показників,  і  фор-

              мується за допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей,
              таблиць,  графіків  тощо).  При  цьому  модель  може  базуватись  на
              функціональних  та  кореляційних  зв’язках.  На  практиці  більш

              поширені кореляційні зв’язки між економічними явищами.
                   Кореляційний зв’язок – це ймовірнісна залежність, яку можна
              виявити тільки у загальному вигляді у результаті значної кількості
              спостережень.  При  цьому  рівняння  кореляційної  залежності  (рів-

              няння  регресії)  можуть  набувати  різного  вигляду:  для  однофак-
              торних моделей – лінійна залежність, у вигляді параболи, гіперболи
              тощо;  для  багатофакторних  –  лінійна  залежність,  логарифмічна

              тощо.  Загальноприйнято  обгрунтованість  обраних  моделей  пере-
              віряти  шляхом  розрахунку  середньоквадратичного  відхилення
              розрахункових  даних  за  моделлю  від  фактичних  і  коефіцієнта

              варіації, хоча існує значний перелік критеріїв перевірки надійності
              та репрезентативності моделі.

                                                           109
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115