Page 111 - 4428

Оптимізаційно-варіантний метод передбачає розроблення
декількох варіантів планових бюджетних показників та вибір
найбільш оптимального з них за одним із критеріїв: мінімізація
витрат, максимізація прибутку, мінімізація фінансових втрат, мак-

симізація рентабельності активів тощо.
При формуванні бюджетних систем на підприємствах першо-
черговим завданням є вибір об’єктів бюджетування. Відповідно до

методу поопераційного бюджетування формування бюджетів
здійснюється за певними операціями. Операція у даному випадку
не тлумачиться з виробничої точки зору, тобто як окрема техно-
логічно однорідна частина виробничого процесу, що виконується

на одному робочому місці одним робітником або їх групою, а як
бізнес-операція, тобто наскрізна, міжфункціональна система вза-
ємозалежних споріднених процедур, реалізація яких призводить до

використання ресурсів з метою створення певної продукції, що має
цінність для внутрішньоорганізаційних чи зовнішніх споживачів та
формування конкурентних переваг підприємства. Послідовність

процесу поопераційного бюджетування наведено на рис. 4.4.
Бізнес-операції з метою бюджетування доцільно класифікувати
за такими ознаками:

─ стадіями кругообігу коштів: постачальницько-заготівельні,
основне виробництво, допоміжне виробництво, організаційні,
фінансові, збутові;
─ місцем у ланцюгу вартості: основні (вхідна логістика, ви-

робництво, вихідна логістика, маркетинг і збут, післязбутове обслу-
говування); допоміжні (матеріально-технічне постачання, розвиток
технологій, управління персоналом, загальне управління).

1. Ідентифікація 2. Формування 3. Визначення 4. Форму- 5. Консоліду-
основних видів масиву витрат джерел вання вання бюджетних
внутрішньогоспо для кожної фінансування часткових показників для
-дарських бізнес- ідентифіковано здійснення поопераційни розроблення
операцій ї операції операцій та їх хбюджетів зведених
результативності бюджетів

Зворотний зв’язок

Рис. 4.4. Процес поопераційного бюджетування

110