Page 122 - 442

активних молекул. Різниця між середньою енергією системи
та енергією, необхідною для перебігу реакції називається
енергією активації реакції. Вона потрібна для подолання
енергетичного бар’єру.
Наявність енергетичного бар’єру призводить до того,
що багато реакцій, які цілком можуть проходити, самовільно
не починаються. Наприклад, вугілля, деревина, нафта, які
можуть горіти на повітрі за звичайних умов не займаються. Це
пов’язано з великою енергією активації реакцій окиснення.
Підвищення температури збільшує кількість активних
молекул, і тому дедалі більше молекул кисню, вугілля
деревини та нафти набувають необхідного запасу енергії для
початку реакції. При певній температурі швидкість реакції
досягає певної величини і починається реакція горіння. Отже,
під час хімічного процесу перехід системи вихідних речовин з
енергетичним станом Е вих у енергетичний стан продуктів
реакції Е пр здійснюється через енергетичний бар’єр, який
дорівнює енергії активації системи Е акт. При цьому
тепловий ефект реакції Н = Е пр - Е вих (Н - тепловий ефект
реакції, ентальпія системи або її теплоємність). Позитивна
величина зміни ентальпії Н відповідає зменшенню ентальпії,
або виділенню теплоти системою.
Отже, залежність зміни швидкості реакції з зміною
температури пояснює теорія активації. Згідно неї в хімічну
взаємодію вступають тільки активні молекули, що володіють
енергією, достатньою для проходження даної реакції. Один із
способів активації - збільшення температури, що приводить
до збільшення кількості активних молекул, які вступають у
взаємодію.
Енергія, яку необхідно надати молекулам (частинкам)
реагуючих речовин, щоб вони перетворилися в активні,
називається енергією активації.