Page 126 - 442
P. 126

t 2  t   1
                                                        V    V    10
                                                          t
                                                                t
                                                          2
                                                                1
                                   де  V t1,  V t2  -  швидкості  реакції  відповідно  при
                            початковій  (t 1)  та  кінцевій  (t 2)  температурах,  а    -
                            температурний  коефіцієнт  швидкості  реакції,  що  показує  в
                            скільки  разів  збільшується  швидкість  реакції  з  підвищенням
                                               0
                            температури на 10 С. ( = 2 - 4).
                                   Вплив  температури  та  енергії  активації  на  швидкість
                            реакції  можна  виразити  за  допомогою  залежності  константи
                            швидкості  реакції  k  від  температури  Т  і  енергії  активації
                            Е акт:
                                                               k   Ae - E акт /  RT
                                   де  А  -  множник  Арреніуса,  пропорційний  числу
                            зіткнень  молекул.  Якщо  концентрації  реагуючих  речовин
                            рівні  1  моль/л,  то  рівняння  Арреніуса  дає  змогу  виразити
                            залежність швидкості реакції від температури:
                                                                V   Ae - E акт /  RT
                                   Оскільки  в  рівнянні  температура  входить  у  показник
                            степеня,  то  швидкість  хімічних  реакцій  значною  мірою
                            залежить від температури.

                            Приклад  7.  Оборотні  та  необоротні  реакції.  Хімічна
                                            рівновага. Принцип Ле - Шательє

                            Відповідь:
                                   Всі  хімічні  реакції  можна  розбити  на  дві  групи:
                            оборотні та необоротні. Реакції, що проходять тільки в одному
                            напрямку  і  завершуються  повним  перетворенням  вихідних
                            речовин в кінцеві продукти називаються необоротними.
                                   Прикладом  такої  реакції  може  служити  розклад  калій
                            хлорату (бертолетової солі) при нагріванні:
                                   2KClO 3 = 2KCl + 3O 2
   121   122   123   124   125   126   127   128   129   130   131