Page 50 - 4411
P. 50
Недоліки цієї структури управління полягають у об’єктивних причинах:
перевищення керівниками низових підрозділів своїх повноважень, оскільки
усі сили спрямовуються на швидке отримання прибутку, ігнорування
довгострокових перспектив тощо.
Бюрократичні структури управління установою. На початку ХХ
століття німецький соціолог Макс Вебер запропонував концепцію бюрократії
як своєрідну нормативну модель, ідеал, назвавши її моделлю раціональної
бюрократії. Її характеризують певні особливості: чіткий поділ праці, що
забезпечує формування висококваліфікованих спеціалістів; ієрархічність
рівнів управління; наявність взаємопов’язаної системи формальних правил і
стандартів; формальна безособовість, що характерна для офіційних осіб при
виконанні їхніх обов’язків; домінування кваліфікаційних вимог під час
формування штату установи, а не суб’єктивної оцінки. Бюрократичні
структури управління показали свою ефективність у великих і дуже великих
установах, де необхідно забезпечувати злагоджену чітку роботу великих
масивів працівників. Вони дозволяють мобілізувати людську енергію і
кооперувати працю людей при вирішенні складних проектів. Однак цим
структурам притаманні недоліки, які особливо помітні у сучасних умовах.
Очевидно, що цей тип не сприяє зростанню потенціалу людини, бо вона
використовує лише ту частину свого таланту, яка безпосередньо необхідна
для виконання роботи. За допомогою структури бюрократичного типу
неможливо управляти процесом змін, бо ця модель характеризується
негнучкістю, неадекватністю реагування на нові рішення, конфліктними
ситуаціями.
Адаптивні (органічні) структури управління установою. На відміну
від бюрократичних, вони здатні швидко пристосовуватись до змін у
навколишньому середовищі. Виникли відносно недавно і як антипод
бюрократичним структурам. Дослідники відзначають: поступово
вимальовується інший тип установи, в якій імпровізація цінується вище, ніж
планування, де шукаються нові шляхи, заохочуються дискусії. Для
49
