Page 46 - 4411

спрямованість. Багато керівників установ намагаються досягти рівноваги між
вертикальною та горизонтальною структурами з метою використати переваги

обох структур [138, 462-463].
Кількість підлеглих, котрими спроможна керувати одна особа,

називають нормою управління або сферою контролю. Вона залежить від
кількості зв’язків між керівниками та підлеглими і може коливатися від трьох

до 30 осіб.

Установи, для яких характерні відносно низька норма управління і

відносно велике число рівнів ієрархії мають високу структуру.

Установи, для яких характерні відносно висока норма управління і

відносно невелике число рівнів ієрархії мають плоску структуру.

Кожний елемент структури управління інформаційною установою має

своє певне місце та відповідні зв’язки, які і забезпечують їхню взаємодію.

Ці зв’язки поділяють на лінійні, функціональні та міжфункціональні.

Лінійні зв’язки виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів

управління. Також вони з’являються там, де один керівник адміністративно

підпорядкований іншому. Тут реалізація управлінських рішень та рухи

інформації відбуваються між лінійними керівниками, котрі повністю

відповідають за діяльність установи або її структурних підрозділів.

Функціональні зв’язки характеризують взаємодію керівників, що виконують

певні функції на різних рівнях управління. Але між ними не існує

адміністративного підпорядкування. Відповідно до цих двох типів зв’язків

класифікуються і повноваження в установі .

Характер зазначених зв’язків визначає відповідний тип структури

управління установою.

Лінійна структура управління установою. Складається із

взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбинки, де кожен

управлінець підпорядковується лише одному керівникові, а всі зв’язки з

вищими рівнями управління відбуваються через нього. Суть лінійного

управління полягає в тому, що кожен підрозділ очолює керівник, який

45