Page 81 - 4399
P. 81

2       l
                                   T        2   .                 (6.38)
                                                g
                  З  (6.38)  випливає,  що  період  коливань  математичного
           маятника  визначається  його  довжиною  і  прискоренням
           земного  тяжіння  даного  місця  на  Землі  та  не  залежить  від
           маси  маятника  і  амплітуди  коливань  для  малих  кутів
           відхилення α.
                  Якщо  вважати  математичний  маятник  граничним
           випадком фізичного маятника, вся маса якого зосереджена в
           його центрі мас, а момент інерції    I ml  2  , то формулу (6.38)
           має вигляд
                                      I         ml  2      l
                            T   2        2        2   .        (6.39)
                                     mgl       mgl        g

                  Аналізуючи  (6.39),  приходимо  до  висновку,  що  I ml
           відповідає довжині, а тому запишемо
                                            I
                                                L ,
                                           ml
           де L – зведена довжина фізичного маятника.
                  Отже,  математичний  маятник  має  такий  самий  період
           коливань,  що  й  фізичний  маятник  за  умови  рівності  його
           довжини зведеній довжині фізичного маятника.
                  Маятники     широко     застосовують     для    вивчення
           коливань  земної  кори;  у  годинниках,  у  приладах  для
           дослідження  механічних  властивостей  твердих  тіл,  у
           гіроскопічних приладах, тощо.
                  Пружинний маятник – тягар масою m, підвішений на
           абсолютно  пружній  пружині,  який  здійснює  коливання  під
           дією пружної сили  F   kx , де k – коефіцієнт пружності.
                  Рівняння руху маятника
                                          2
                                         d x
                                             m   kx
                                         dt 2

                                          80
   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86