Page 96 - 4381

 викладачам, дослідникам та адміністративним
працівникам для визнання та збільшення обсягу часу на
дослідження, викладання та навчання.
Як бачимо, сформульовані цілі мають досить загальний
вигляд. Міністри, мабуть, цілком свідомо уникали конкретних
формулювань, враховуючи суттєві розбіжності освітніх
систем країн-учасників. Вважалося, що шляхом копіткої праці
знайдуться компромісні рішення, у першу чергу, завдяки
швидкій позитивній реакції університетів та їх вагомому
внеску у досягнення успіху Болонської ініціативи.

Гельсінський семінар із проблем ступеню бакалавра.
Семінар, який відбувся у м. Гельсінкі (Фінляндія), 16-
17 лютого 2001 р., вивів висновки та рекомендації до Празької
конференції міністрів вищої освіти (травень 2001 р.). Зокрема,
було зазначено, що більшість європейських країн уже
запровадили, впроваджують або планують впровадити
систему вищої освіти, яка полягає в послідовному здобутті
ступенів «бакалавр», «магістр», «доктор наук». Двоступеневе
поєднання «бакалавр/магістр» має декілька переваг порівняно
з традиційним довготривалим негнучким навчальним планом,
який безпосередньо веде до здобуття ступеня «магістр наук».
Головна перевага тут полягає в тому, що студентам
пропонуються програми, які передбачають більше
індивідуальної гнучкості. Двоступенева структура освіти
сприяє розвитку національної й інтернаціональної
мобільності, оскільки передбачає модульний (блоковий)
характер навчальних програм.
Ступінь «бакалавр» є кваліфікацією вищої освіти, яка
потребує складання 180-240 заліків (згідно з ЕСТS). Термін
навчання для здобуття становить 3-4 роки. Слід зазначити, що
ступінь «бакалавр», який часто називають «початковим
ступенем», можна здобути як у традиційних університетах,

95