Page 92 - 4381

суспільства, дослідження і навчання в університетах
мають бути морально й інтелектуально незалежними від
будь-якої політичної і економічної влади.
2 Процеси навчання та досліджень в університетах мають
бути нероздільні, щоб навчання не відставало від
суспільних потреб, що змінюються, і прогресу наукових
знань.
3 Свобода досліджень і навчання є головним принципом
існування університету; й уряди, й університети, в межах
своєї компетенції, мають забезпечувати дотримання цього
фундаментального принципу. Відкидаючи нетерпимість і
будучи завжди відкритими для діалогу, університет є
ідеальним місцем спілкування професорів, готових до
передачі своїх знань і добре забезпечених усім необхідним
для цього, і студентів, які здатні та прагнуть збагатити свій
розум цими знаннями.
4 Університет — це довірена особа європейських
гуманістичних традицій, його постійною турботою є
примноження знань. Для втілення свого призначення він,
долаючи географічні і політичні бар'єри, підтверджує
життєву необхідність для різних культур пізнавати одна
одну та впливати одна на одну.

Лісабонська конвенція. Конвенцію про визнання
кваліфікацій, пов'язаних із вищою освітою в європейському
регіоні, підписали 54 держави на дипломатичній конференції
в м. Лісабон (Португалія), 11 квітня 1997 р. під егідою Ради
Європи та ЮНЕСКО. Її головною метою стало формування
правового поля вищої освіти Європи та полегшення визнання
документів про освіту (кваліфікацій) різних країн.
Конвенція зафіксувала домовленості щодо основних
термінів, за допомогою яких описуються моделі вищої освіти
в Європі; визначила компетенції державних органів, головні

91