Page 185 - 4371
P. 185

5.59 Нехай радіус кулі дорівнює  R см, а радіус циліндра –
                r см.  Розглянемо  переріз  утвореного  тіла  площиною,  що
               проходить  через  вісь  циліндра  і  введемо  на  цій  площині
               прямокутну декартову систему координат, прийнявши вісь
               циліндра  за  вісь  Ox   і  вибравши  початок  координат  в
               центрі циліндра. Об’єм V частини кулі, що залишилась до-
               рівнює:
                      3
               V    2  R 2   x 2   dx  6 r  2    2 3R 2   9  6  r 2    6 R 2  r 2     3 .
                      0
                                                            3
               Врахуємо, що  R  2   r  2    9 , тоді V    36   см .
                  5.60  Нехай  тор  одержується  обертанням  кола
                                2
                 2
                x   y    d  2    R  навколо осі  OX  ( d   R ); тоді його об’єм
               дорівнює
                           R                      R
                                          2                      2
                      v        Rd  2   x  2   dx      Rd  2   x  2   dx
                                              
                                                                    
                           R                    R
                   R               2               2          R
                                                    
                         Rd  2   x  2     d  R  2   x  2   dx   4 d    R  2   x  2  dx  
                                                    
                   R                                      R
                             заміна             2
                                                    2
                                                                 2
                                       4 dR  2    cos t  dt   2 2 dR .
                            x   R sin t
                                                 2
                  6.1 Зауважимо, що  x  не може бути кратним трьом, оскі-
               льки тоді права частина рівності ділилась би на 3, а права –
                                                         2
               ні. Отже  x  3 k  1, тоді  x 2   y3  2     k3  1   y3  2   k9  2   k6  
                       2
                 1 3y  і ми приходимо до рівності 9k  2    6 k  3y  2    16 ,
               яка не виконується ні при яких цілих  k  і  y .
                  6.2  Припустимо,  що  при  деяких  раціональних  a,   b  c ,
               виконана рівність
                                           2
                                                      2a  3   b 3  2  c    0.                     (6.1)
                                              3
               Домноживши цю рівність на  2 , одержуємо
                                    2  ba  3  4  c  3  2   0.


                                            185
   180   181   182   183   184   185   186   187   188   189   190