Page 15 - 4357
P. 15

2.2 Приклад 2


                        Потрібно об'єкт, що описується рівняннями
                                                    
                                                   x    x 2 ,
                                                     1
                                                                                                 (2.12)
                                                   x    2  x   2  , u
               перевести з будь-якого початкового стану в стан  ()xt                         x  () 0t 
                                                                                     1  k      2  k
               за мінімальний час при обмеженні на управління
                                                          u   1.                                 (2.13)

                        Постановка задачі відрізняється від прикладу 1 тільки тим,
               що  початковий  стан  об'єкту  може  бути  будь-яким.  Тому

               визначити оптимальне управління у формі оптимальної програми
               в  даному  випадку  неможливо.  Шукатимемо  рішення  у  формі
               оптимальної стратегії.

                        Згідно з теоремою про n інтервалів оптимальне управління
               є кусково-постійною функцією і приймає максимальні по модулю
               значення  на  всіх  інтервалах  управління.  Об'єкт  управління  має

               другий  порядок,  корені  характеристичного  полінома  системи
                      1, 0   дійсні, тому число інтервалів управління рівне двом.


                        Визначимо фазові траєкторії об'єкту при u                   1.
                        Рішення системи (2.12) в даному випадку має вигляд:
                                                  x    C e     1,                               (2.14)
                                                              t 
                                                          1
                                                    2
                                                 t
                                           x   1   x 2 ()d        C e   1  t   t C  2 ,       (2.15)

                                                 0
               де  CC     сталі  інтегрування,  які  визначаються  початковими
                       ,
                      1    2
               умовами:
                                                         C     x 2 (0) 1 ,                      (2.16)
                                                           1
                                           C   2  x 1 (0) C  1    x 1 (0) x  2 (0) 1  .      (2.17)

                        З (2.14) знаходимо
                                                             x   1
                                                  t    ln   2       .                         (2.18)
                                                              C 1 







                                                           15
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20