Page 51 - 4329

Отриманий підприємством балансовий прибуток розподіляється між державою і
підприємством. Після внесення до відповідних бюджетів податку на прибуток у
розпорядженні підприємства залишаються грошові кошти, які і утворюють його чистий
прибуток. Чистий прибуток підприємства прямує до фонду накопичення, фонд
споживання і резервний фонд.
Виходячи з порядку формування прибули, ведеться її аналіз чинника. Основною
метою аналізу чинника є оцінка динаміки показників балансового і чистого прибутку,
виявлення ступеня впливу на фінансові результати ряду чинників, до числа яких
входять:
• зростання або зниження собівартості продукції;
• зростання або зниження об'ємів реалізації;
• підвищення якості і розширення асортименту продукції, що випускається;
• виявлення резервів збільшення прибули.
Найважливішим показником, що характеризує ефективність управління
комерційним підприємством, є його рентабельність. Рентабельність визначається як
прибуток, що отримується з кожного рубля витрачених засобів.
Система показників рентабельності складається виходячи з складу майна
підприємства і господарських операцій, що проводяться підприємством. З вказаної
крапки зір виділяє:
1. Рентабельність майна підприємства – визначається як відношення чистого
прибутку до середньої величини активів підприємства.
2. Рентабельність позаобігових активів – є відношення чистого прибутку до
середньої величини позаобігових активів.
3. Рентабельність обігових активів – розраховується як відношення чистого
прибутку до середньої величини оборотних активів.
4. Рентабельність інвестицій – відношення прибули від інвестиційних проектів
до довгострокових витрат на їх реалізацію.
5. Рентабельність власного капіталу – відношення чистого прибутку до величини
власного капіталу.
6. Рентабельність позикових засобів – визначається як відношення плати за
користування кредитами до загальної суми довгострокових і короткострокових
кредитів.
7. Рентабельність реалізованої продукції – відношення чистого прибутку до
виручки від реалізації продукції.
Використовуючи перераховані вище показники рентабельності, можна оцінити
не тільки загальну ефективність функціонування системи управління організації, але і
результативність використання окремих видів ресурсів (активів) підприємства.
Набагато складніше оцінювати ефективність управління некомерційними
організаціями. З погляду оцінки ефективності функціонування всі некомерційні
організації можна умовно розділити на дві основні групи:
1) організації, результати діяльності яких можна оцінити за допомогою
економічних показників;
2) організації, результати діяльності яких виражені в неекономічних величинах,
таких як зниження рівня захворюваності або злочинності, підвищення рівня освіти,
поліпшення екологічної обстановки і т.д.
Для оцінки ефективності організацій, що входять до першої групи, можна
застосовувати ті ж методи, що і для оцінки ефективності комерційних організацій.
Проте тут є деякі особливості, які не можна залишати без уваги.
Наприклад, при проведенні порівняльної оцінки ефективності роботи
фіскальних державних органів неправомірно використовувати абсолютні показники їх
діяльності без урахування основних регіональних відмінностей.
Проілюструємо вказаний випадок на прикладі митних органів.

51