Page 56 - 4329

Таку можливість надає теорія ігор, моделі якої дозволяють аналізувати різні
варіанти дій організації з урахуванням можливих у відповідь кроків конкурентів.
Недолік цього типу моделей полягає в тому, що вони дуже спрощені в порівнянні з
реальними економічними ситуаціями, тому отримані прогнози часто бувають
недостатньо достовірними.
Моделі теорії черг використовуються для знаходження оптимального числа
каналів обслуговування при певному рівні попиту. Наприклад, при визначенні кількості
телефонних ліній, необхідних для відповідей на дзвінки клієнтів; тролейбусів на
маршруті, операціоністів в банці. Проблема тут полягає в тому, що додаткові канали
обслуговування вимагають додаткових ресурсів, а завантаження таких каналів
нерівномірне. Отже, потрібно знайти таке рішення, яке дозволить збалансувати
додаткові витрати на розширення каналів обслуговування і втрати від браку таких
каналів.
Суть моделей управління запасами відображена в самому їх назві. Будь-яка
організація повинна підтримувати оптимальний рівень запасів своїх ресурсів, щоб
уникнути простоїв і збоїв в роботі. Надмірно високий рівень запасів підвищує
надійність функціонування організації і позбавляє її від втрат, пов'язаних з простоями і
збоями. Однак з іншого боку, створення запасів вимагає додаткових витрат на
зберігання, транспортування, страхування і т.п. Крім того, надмірні запаси зв'язують
оборотні кошти і перешкоджають прибутковому інвестуванню капіталу.
Моделі управління запасами дозволяють визначити такий рівень резервних
ресурсів організації, при якому витрати і втрати підприємства будуть мінімальними.
Показовою з цієї точки зору є система Канбан, широко вживана більшістю японських
промислових корпорацій. Ця система була запропонована на початку 70-х років віце-
президентом компанії "Тоєта". Основний зміст системи Канбан полягає: по-перше, в
раціональній організації виробництва, по-друге, в ефективному управлінні ресурсами.
Впровадження цієї системи на всіх фазах виробничого процесу дозволяє
відмовитися від виробництва продукції крупними партіями і створити безперервно-
потокове виробництво, завдяки якому розмір складських запасів скорочується до
оптимальних розмірів.
Моделі програмування застосовуються для знаходження оптимальних
варіантів рішення в ситуаціях дефіциту ресурсів за наявності конкуруючих потреб.
Наприклад, при розрахунку оптимальної виробничої програми.
Велика частина розроблених оптимізаційних моделей зводиться до завдань
лінійного програмування. Проте в деяких ситуаціях можуть застосовуватися і моделі
інших типів. Зокрема, моделі нелінійного програмування застосовуються для
нелінійних форм залежності результату операції від основних чинників. При
необхідності включення в аналіз чинника часу використовуються моделі динамічного
програмування. У ситуаціях, що характеризуються імовірнісним впливом чинників на
результат операції, використовуються моделі математичної статистики.
Методи експертних оцінок застосовуються для розробки і обгрунтування
рішень, непіддатливих кількісному аналізу. Суть цих методів полягає в тому, що
рішення ухвалюється за допомогою отримання відповідей фахівців на поставлені
питання.
В цілях мінімізації погрішностей і впливу суб'єктивного чинника отримана від
експертів інформація обробляється за допомогою спеціальних логічних і математичних
процедур і перетвориться у форму, зручну для вибору оптимального варіанту рішення.
Методи експертних оцінок широко застосовуються для вирішення
неструктурованих проблем. Неструктурованим проблемам властиві наступні
специфічні риси:
 вони є проблемами унікального вибору, тобто володіють новими
особливостями в порівнянні з проблемами, що зустрічалися раніше;

56