Page 41 - 4329
P. 41
При цьому вказаний автор виділяє чотири основні складові контроллинга, а
саме:
• адміністративний контроль;
• технологічний контроль;
• ревізія;
• функціональний, комплексний і системний аудит.
На наш погляд, подібний підхід до класифікації основних напрямів
контроллинга не цілком коректний по наступних підставах. По-перше, ревізія (тобто
документальна перевірка фінансово-господарської діяльності організації) і аудит (тобто
документальна перевірка даних про відповідну професійну діяльність, що встановлює
рівень їх відповідності певним критеріям, нормам і стандартам) є скоріше
інструментами або методами здійснення контроллинга, а ніяк не його напрямами.
По-друге, оскільки в системі управління можна виділити дві основні підсистеми
— керовану і таку, що управляє, то і в організаційному контроллинге доцільно
виділити два основні напрями, що охоплюють діяльність двох вищеназваних підсистем.
Таким чином, в системі контролінгу сучасної організації можна виділити два
основні напрями: адміністративний контроль і виконавчий контроль.
Під адміністративним контролем слід розуміти всі види діяльності,
направленої на отримання інформації про ефективність функціонування і поточний
стан системи організації, що управляє.
Тоді виконавчий контроль припускає здійснення всіх видів діяльності за
оцінкою поточного стану і ефективності функціонування керованої системи організації.
Зважаючи на специфіку справжньої роботи, подальший опис системи
контроллинга організації проводитимемо з ухилом у бік адміністративного контролю.
Для цього спочатку доцільно уточнити визначення поняття "Адміністративний
контроль". Різні дослідники дотримуються різної думки із цього приводу.
Наприклад, Е. А. Смирнов визначає адміністративний контроль як перевірку
процесів і явищ, а також постійне спостереження за ними з метою фіксації поточного
стану і можливих відхилень від встановлених адміністрацією значень для забезпечення
1
досягнення організацією своїх целей .
Такий підхід до визначення поняття "Адміністративний контроль"
представляється недостатньо точним, оскільки з приведеного вище визначення неясно,
про спостереження за якими процесами йдеться. Якщо тут є на увазі всі процеси, що
відбуваються в організації, то це визначення швидше за все відповідає поняттю
контролінгу в цілому, а не його складовій частині, якою є адміністративний контроль.
Якщо йдеться про процеси функціонування організації, то можна стверджувати, що це
визначення відповідає поняттю "Виконавчий контроль".
Виходячи з вищевикладеного, визначення Е. А. Смирнова доцільно доповнити
уточненням про те, що адміністративний контроль припускає здійснення
спостереження за процесами, що відбуваються в підсистемі системи управління
організації, що управляє.
Дещо інше визначення поняття "Адміністративний контроль" пропонує
М. М. Максимцов. Він вважає, що під адміністративним контролем слід розуміти
контроль відповідності реальних повноважень керівника (виконавця) повноваженням,
2
зафіксованим в документах, що регламентують діяльність организации .
Подібне визначення представляється дуже вузьким, оскільки зачіпає лише один
з напрямів функціонування системи, що управляє, а саме – розподіл повноважень і
1
Смирнов Э. А. Основы теории организации: Учеб. пособие для вузов. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. –
С. 327.
2
Максимиов М. М., Игнатьева А. В., Комаров М. А. и др. Менеджмент: Учебник для вузов / Под ред.
М. М. Максимцо-ва, А. В. Игнатьевой. М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1998. – С. 325.
41