Page 33 - 4329
P. 33

Оскільки  адміністративний  менеджмент  в  основному  орієнтований  на
                  управління  жорстко  регламентованими  процесами,  що  відбуваються  в  крупних
                  недержавних  організаціях  і  в  органах  державної  влади,  то  можна  з  повною
                  упевненістю стверджувати, що складання дерева цілей є невід'ємним первинним
                  етапом адміністративного планування.
                         Другим  етапом  планування  в  системі  адміністративного  менеджменту  є
                  постановка завдань.  Процес постановки завдань  – це формулювання в письмовій,
                  усній  або  іншій  формі  очікуваних  результатів  діяльності  конкретних  структурних
                  підрозділів або окремих працівників організації.
                         До  змісту  конкретних  управлінських  завдань  зазвичай  ставляться  такі
                  вимоги:
                         • відповідність цілям функціонування організації;
                         • простота формулювання і викладу;
                         • узгодження з нижчестоячими керівниками і виконавцями;
                         • закріплення у письмовій формі;
                         • реалізм, тобто завдання повинне бути реально досяжним.
                         Сформульовані завдання повинні бути поставлені в порядку їх пріоритетності. У
                  цьому  плані  виділяють  завдання  вищого,  середнього  і  нижчого  пріоритету.  До
                  завдань  вищого  пріоритету  відносяться  завдання,  які  необхідно  вирішити  за  всяку
                  ціну.  До  числа  завдань  середнього  пріоритету  входять  завдання,  які  повинні  бути
                  вирішені.  Завданнями  нижчого  пріоритету  вважаються  завдання,  які  добре  було  б
                  вирішити.
                         Для кожного завдання складається список дій, необхідних для його вирішення,
                  тому третім етапом адміністративного планування є складання плану здійснення
                  вказаних  дій,  який  встановлює  граничні  терміни  їх  виконання.  У  більшості
                  випадків  подібні  плани-графіки  складаються  для  того,  щоб  робота  була  виконана
                  чітко в намічені терміни. Проте вони виконують і ще одну важливу функцію, а саме
                  спонукають працівника відповідальніше відноситися до поставленого завдання. Адже у
                  разі відсутності графіка, що розбиває роботу на конкретні етапи, виконавці просто не
                  знатимуть, що від них чекає керівництво. У подібній ситуації різко зростає вірогідність
                  того, що деякі завдання взагалі не будуть виконані.
                         Процедура  складання  графіка  виконання  робіт  зазвичай  містить  наступні
                                 
                  основні етапи:
                         1.  Розподіл  кожного  кроку  програми  на  ряд  послідовних  подій  і  стадій,  які
                  можуть бути представлені таким чином:
                         а) дослідження ситуації;
                         б) представлення пропозицій керівництву ;
                         в) підготовка дослідно-випробувального проекту нового режиму роботи;
                         г) оцінка результатів експерименту;
                         д) доповідь керівництву про результати експерименту;
                         е) перехід на новий режим роботи.
                         2.  Визначення  термінів  на  виконання  кожної  стадії  роботи.  Час  виконання
                  роботи на кожній стадії повинен бути встановлений у календарних днях з урахуванням
                  можливих незапланованих перебоїв і простоїв.
                         3.  Визначення,  які  кроки  повинні  виконуватися  послідовно,  а  які  можуть
                  здійснюватися паралельно.
                         4. Розробка загального календарного графіка.
                         5.  Уточнення  складеного  графіка  роботи  за  допомогою  введення  в  нього
                  додаткових заходів.



                  
                    Таможенный менеджмент: Учеб. пособие/ Н. М. Блинов. С. И. Съедин. – М.: РИО РТА, 1996. С. 50.


                                                              33
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38