Page 19 - 4329

12. Сталість персоналу. Висока плинність кадрів знижує ефективність
організації і веде до додаткових витрат. Плинність кадрів одночасно є причиною і
наслідком поганого управління.
«Досвід давно показав, що начальник середнього достоїнства, який перебуває на
своєму місці тривалий час, кращий, ніж кілька керівників вищого порядку, але які
1
займають цю посаду мимохідь. На практиці – це питання міри»
13. Ініціатива. Розробка плану і його успішна реалізація. Цей принцип вимагає
від керівника поступитися особистою пихатістю, щоб підлеглі отримали можливість
виявляти особисту ініціативу і реалізувати свій потенціал.
«Це – можливість щось задумати і здійснити. Це – один з могутніх стимулів
людської діяльності. Щоб розвинути ініціативу, корисно надавати функціонерам повну
самостійність у виконанні обов’язків, пов’язаних з їхньою посадою, обмежуючись
наглядом і спрямуванням їхньої роботи, заохоченням заслуг, навіть ціною деяких жертв
2
з боку власного самолюбства»
14. Єдність персоналу (нині: Корпоративний дух. – Авт.). Сила підприємства
полягає в об'єднанні персональних зусиль всіх його працівників. Файоль звертав увагу
на недопустимість використання в управлінні принципу "розділяй і володарюй". Він
підкреслював, що керівники повинні заохочувати колективізм у всіх його формах і
проявах.
3
«Єдність персоналу – це застосування приказки: «В єдності – сила»
Вважаючи запропоновані ним принципи універсальними, Файоль проте
указував, що їх застосування повинне носити гнучкий характер і враховувати ситуацію,
у якій здійснюється управління. Він відзначав, що система принципів ніколи не може
бути завершена, навпаки, вона завжди залишається відкритою для доповнень і змін, які
ґрунтуються на новому досвіді, його аналізі, осмисленні, узагальненні.
До цих принципів найчастіше звертаються, застосовуючи адміністративну
доктрину (вчення, теорія, система поглядів).
Окремо варто розглянути підхід Файоля до вивчення процесу управління. Будь-
який процес складається з ряду взаємозалежних і послідовно змінних одна на іншу
функцій. Заслуга Файоля полягає в тому, що він поділив всі функції управління на дві
основні групи: специфічні і загальні.
Зміст специфічних функцій визначається специфікою керованого об'єкта.
Наприклад, для промислових підприємств характерні такі специфічні функції
управління:
• основним виробництвом;
• допоміжним виробництвом;
• оперативне управління;
• управління технологічною підготовкою виробництва;
• управління працею;
• управління заробітною платою;
• управління реалізацією продукції.
Загальні функції відображають зміст самого процесу управління незалежно від
властивостей керованого об'єкта. До їх числа відносяться 1) планування
(передбачення), 2) організація, 3) мотивація, 4) координування і 5) контроль.
1) Планування — функція управління, яка визначає цілі діяльності, засоби,
необхідні для їх досягнення, а також розробляє методи, найбільш ефективні в
конкретних ситуаціях.
2) Організація — це формуванням структури об'єкта управління і забезпечення
його всім необхідним для нормальної роботи.

1
Там само. – С. 143-144.
2
Там само. – С. 144.
3
Там само.
19