Page 23 - 4329

3) Розпорядництво – це координуванням всіх інших функцій. Черч розглядав
розпорядництво з двох боків: настановного і адміністративного. Настановний етап
розпорядництва передбачає розробку певної схеми обов'язків. На адміністративному
етапі здійснюється підбір і розстановка кадрів, які будуть виконувати ці обов'язки.
4) Облік полягає у відображенні всього, що відбувається на підприємстві. На
думку Черча, облік розділяється на технічний і рахівничий (тобто бухгалтерський).
5) Оперування полягає в переробці сировини і матеріалів на готову продукцію.
Наукові досягнення Черча відіграли важливу роль у процесі становлення науки
про управління виробництвом. Багато його рекомендацій актуальні і в даний час.
Істотний внесок у розвиток адміністративної школи менеджменту внесли такі
визначні її представники, як Дж. Муні і А. Рейлі. Їх погляди на управління викладені в
праці "Принципи організації" (1939 р.). У вказаній роботі дано визначення
організації як однієї з форм об'єднання людей для досягнення спільної мети.
На думку Дж. Муні й А. Рейлі, визначення мети є неодмінною умовою
нормального функціонування будь-якої організації. Досягнення загальної мети
можливе лише за наявності повного взаєморозуміння серед працівників організації.
Отже, основне завдання керівництва організації полягає у спрямуванні всіх зусиль
працівників на досягнення спільної мети. Цього можна досягти за умови неухильного
дотримання принципів ієрархії влади, розподілу праці і координації.
Основним результатом наукових розробок Файоля і його послідовників є
адміністративна (класична) модель організації, що базується на чотирьох
1
основних принципах :
1) функціональний розподіл праці;
2) скалярний ланцюг команд;
3) єдність розпорядництва;
4) діапазон контролю.
Для класичної моделі організації характерні застосування автократичного стилю
керівництва і сувора регламентація процедур виконання робіт. Часто це приводило до
стримування особистої ініціативи працівників і зниження ефективності бізнесу.
Адміністративна школа менеджменту у певній мірі відрізняється ігноруванням
окремої людини та її потреб. За це її представники часто піддаються справедливій
критиці.
В адміністративному менеджменті основний наголос робиться на дослідженні
управлінських процесів, які відбуваються в органах державної влади, що багато в чому
визначає основні риси, які відрізняють адміністративний менеджмент від загальної
теорії і практики управління:
1. Переважне застосування лінійної або лінійно-функціональної систем
управління.
2. Чітка ієрархія.
3. Формалізований спосіб ухвалення та фіксації управлінських рішень.
4. Чітке розмежування посадових повноважень, закріплене у вигляді наказів і
посадових інструкцій.
5. Розподіл влади (тобто будь-яка, навіть дуже високопоставлена, посадова
особа завжди підконтрольна іншій особі або вищестоящому органу управління).

Висновки

1. Дослідження історії управління найдоцільніше здійснювати з погляду
соціального підходу, який ґрунтований на положенні про соціальне історичне

1
Семенова И. И. История менеджмента: Учеб. пособие для вузов.– М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – С. 81.
23