Page 58 - 4328
P. 58

Точка  z  називається ізольованою особливою точкою функції
                       0
          f  (z ) , якщо  існує такий окіл цієї точки, де  (zf  )  аналітична всюди,
         крім  точки  z   z ,  тобто  в  якому  вона  z   z   є  єдиною  особливою
                          0                           0
         точкою.
               Якщо  z   z   -  ізольована  особлива  точка,  то  існує  таке
                           0
         достатньо  мале  кільце  r   z   z   R ,  де  функція  f  (z )   аналітична  і
                                        0
         розкладається в ряд Лорана

                                         k  
                                                     k
                                  f ( z)     k  z (   z ) .                             (4.12)
                                            c
                                                   0
                                         k  

               Класифікація ізольованих особливих точок.
               1).  Ізольовану  особливу  точку  z   z   однозначної  аналітичної
                                                   0
         функції  (zf  )  будемо називати усувною, якщо в розкладі (4.12)  c    0
                                                                        k
         для  k    ; 1   ; 2  3 ;... , тобто немає від’ємних степенів  (z   z  ) .
                                                                 0
               Розклад (4.12) набуває вигляду
                       
                                   n
                f ( z)   c n  z (   z ) .
                                 0
                       n 0
               Функція має скінчену границю в усувній точці:

                                    lim f  (z ) c  .                  (4.13)
                                    z  0 z    0


               2)  Ізольовану  особливу  точку  z   z   однозначної  аналітичної
                                                   0
         функції  f  (z )   будемо  називати  полюсом  порядку  (або  кратності)
          m   1,  якщо  в  розкладі  (4.12)  c     0 ,  а  всі  c    0   для
                                                m                k
          k     ( m  1 ); ( m  2 ); ( m  3 );....
               Розклад (4.12) набуває вигляду









                                             58
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63