Page 51 - 4317

цьому, величину впливу факторів розраховують множенням абсолютного приросту
значення досліджуваного фактора на базовий рівень факторів, які стоять справа від
нього, і на фактичний (поточний) рівень факторів, розташованих зліва від нього в
моделі.
За допомогою способу абсолютних різниць одержують результати, ідентичні
тим, що й за допомогою способу ланцюгових підстановок. Однак, необхідно
слідкувати, щоб алгебраїчна сума приросту результативного показника за рахунок
окремих факторів дорівнювала його загальному приросту.
Спосіб відносних різниць застосовують для виміру впливу факторів на приріст
результативного показника тільки в мультиплікативних моделях. При цьому
використовують відносний приріст факторних показників, виражений коефіцієнтом
або процентом.
На прикладі мультиплікативної моделі типу Y=a×b×c, розглянемо методику
розрахунку впливу факторів на результативний показник способом відносних
різниць.
Зміни результативного показника визначають у такий спосіб:

 Y  Y   a
a 0 a
0
 Y  Y (   Y )   b
b 0 a b
0
 Y  Y (   Y   Y )   с
с 0 a b с
0
За цим правилом для розрахунку впливу першого фактора необхідно
помножити базову величину результативного показника на відносний приріст
першого фактора, вираженого десятковим дробом. Щоб розрахувати вплив другого
фактора, потрібно до базової величини результативного показника додати зміну
його за рахунок першого фактора, а потім знайдену суму помножити на відносний
приріст другого фактора. Вплив третього фактора визначають аналогічно: до базової
величини результативного показника додають його приріст за рахунок першого і
другого факторів і отриману суму множать на відносний приріст третього фактора і
т. д.
Спосіб пропорційного поділу використовують здебільшого для розрахунку
впливу факторів на результативний показник у адитивних моделях і моделях
кратно-адитивного типу.
В однорівневій моделі типу Y=a+b+c алгоритм розрахунку впливу факторів
буде таким:

 Y   Y заг   a
a  a  b  c
 Y заг
 Y    b
b  a  b  c
 Y   Y заг   с
с  a  b  c
У моделях кратно-адитивного виду спершу необхідно за методом ланцюгових
підстановок визначити, наскільки змінився результативний показник за рахунок

51