Page 50 - 4317

і всіх наступних факторів, допускаючи, що інші не змінюються. Порівняння
величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора
дає змогу елімінувати вплив усіх факторів, крім одного, і визначити його вплив на
приріст результативного показника..
Схематично це можна подати у вигляді таблиці:
Таблиця 2.

Послідовність зміни факторних показників при застосуванні способу
ланцюгових підстановок

Рівень результативного Фактор
показника 1 2 3 4

Y 0 Z 0 Z 0 Z 0 Z 0
Y ум1 Z 1 Z 0 Z 0 Z 0
Y ум2 Z 1 Z 1 Z 0 Z 0
Y ум3 Z 1 Z 1 Z 1 Z 0
Y 1 Z 1 Z 1 Z 1 Z 1
Примітка: Z 0— базове значення факторного показника (минулого періоду,
плану, іншого підприємства); Z 1 — поточний рівень факторного показника.

Загальна зміна результативного показника визначається у наступний спосіб:
Y 
 Y  Y
заг 1 0
У тому числі за рахунок окремих факторів:
 Y  Y  Y 0
z
1 ум 1
Y 
 Y  Y ум
z
2 ум 2 1
Y 
 Y  Y
z ум ум
3 3 2
 Y  Y  Y ум
z
4 ум 4 3
Балансова перевірка:
 Y   Y   Y   Y   Y
заг 1 z 2 z 3 z 4 z
При застосуванні методу ланцюгових підстановок слід дотримуватись певної
послідовності розрахунків: насамперед враховують зміну кількісних, а потім якісних
показників. Якщо ж є декілька кількісних і декілька якісних показників, то
передусім необхідно врахувати зміни величини факторів першого рівня
підпорядкованості, а потім другого, третього і т.д. Отже, застосування методу
ланцюгової підстановки потребує знання взаємозв'язку факторів, їх
співпідпорядкованості, уміння правильно класифікувати і систематизувати фактори,
так як від цього залежать результати розрахунків.
Спосіб абсолютних різниць застосовують для розрахунку впливу факторів на
приріст результативного показника в детермінованому аналізі, але тільки в
мультиплікативних моделях і моделях мультиплікативно-адитивного типу. При

50