Page 49 - 4317

Моделювання мультиплікативних факторних систем в економічному аналізі
здійснюють шляхом послідовного розчленування факторів початкової системи на
фактори-співмножники. Такі моделі відображають процес деталізації початкової
факторної системи мультиплікативного виду і розширення її за рахунок
розчленування на співмножники комплексних факторів. Ступінь деталізації і
розширення моделі залежать від мети дослідження, а також від можливостей
деталізації і формалізації показників у межах встановлених правил.
Аналогічно здійснюють моделювання адитивних факторних систем шляхом
розчленування факторів початкової моделі на складові елементи.
До класу кратних моделей застосовують такі способи перетворення:
подовження, розширення і скорочення.
Спосіб подовження передбачає подовження чисельника початкової моделі
шляхом заміни одного або кількох факторів на суму однорідних показників.
Спосіб розширення передбачає розширення початкової факторної моделі
шляхом множення чисельника і знаменника дробу на один або кілька нових
показників.
Спосіб скорочення представляє собою створення нової факторної моделі
шляхом ділення чисельника і знаменника дробу на один і той самий показник. У
цьому разі одержуємо кінцеву модель того самого типу, що й початкова, однак із
іншим набором факторів.
Отже, результативні показники можна розкласти на складові елементи
(фактори) у різний спосіб і подати як різні типи моделей. Тобто, вибір методу
моделювання залежить від об'єкта дослідження, від поставленої мети, а також від
професійних знань і навичок дослідника.
Для досягнення найбільш точних аналітичних результатів не достатньо
виявити і дослідити взаємозв’язок між окремими показниками, для цього необхідна
їх деталізація на складові частини або окремі фактори а також їх порівняння
(мається на увазі як в цілому показників, які вивчаються, так і їх складових частин) з
аналогічними показниками, прийнятими за базові з метою визначення зміни в рівні
досліджуваних показників, вивчення тенденцій і закономірностей їх розвитку.
Визначення величини впливу факторів на результативний показник
здійснюється шляхом застосування способів елімінування (для аналізу впливу
факторів на результативні показники, що знаходяться у детермінованому
взаємозв’язку) - ланцюгових підстановок, способу абсолютних різниць, відносних
різниць, пропорційного поділу, інтегрального методу, методу логарифмування а
також прийомів кореляційного аналізу.
Найбільш універсальним з методів елімінування є метод ланцюгових
підстановок. Його застосовують для розрахунку впливу факторів в усіх типах
детермінованих факторних моделей: в адитивних, мультиплікативних, кратних і
змішаних (комбінованих). Цей спосіб дає змогу визначити вплив окремих факторів
на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної
величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на
фактичну його величину у звітному періоді. Для цього визначають ряд умовних
величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох

49