Page 33 - 4317

інформації стосовно зовнішнього оточення, кон’юнктури ринків, з якими
співпрацює підприємство, конкурентного статусу підприємства, ефективності його
господарювання та інше) та суб’єктивних факторів (знань, вмінь та навичок
виконавців – команди менеджерів вищого рівня керівництва, їх “чуття” ринку та
змін, що очікуються).
Процес формування стратегічного плану починається з визначення підходів,
на основі яких він може бути розроблений. В основі стратегічного планування
виділяють:
- планування “від досягнутого”;
- оптимізаційний план;
- адаптаційний план.
Планування “від досягнутого” спрямовується на досягнення низки бажаних та
цілком реальних цілей. Зміни стратегії чи організаційної структури при цьому
розглядаються як небажані, оскільки вони можуть розбалансувати механізм
функціонування фірми. При застосуванні в процесі формування стратегічного плану
підходу “від досягнутого” мінімізуються витрати на його формування та
реалізацію.
Оптимізаційний план формується у межах раціонального підходу і опирається
на використання економіко – математичних методів та моделей з метою більш
ефективного використання ресурсів, досягнення максимізації прибутку та
рентабельності сукупних активів і власного капіталу, мінімізації витрат коштів та
часу в процесі виробництва (надання послуг).
Недоліком оптимізаційного підходу до формування стратегічного плану є
ігнорування багатьох якісних параметрів діяльності підприємства, а саме: якість,
надійність, новизна продукції, моральний клімат у колективі, знання і навички
працівників. Крім того, не враховується початкове становище підприємства. Тому
застосування оптимізаційного підходу до формування стратегічного плану може
призвести до необхідності здійснення радикальних змін, а це в свою чергу призведе
до нових витрат.
Зміна параметрів підприємства призводить до зміни пропорцій матеріальних,
фінансових та інформаційних потоків, організаційної структури, напрямів розвитку.
Отже, результати впровадження оптимізаційного плану можуть виявитися
незадовільними, якщо вони призводять до необхідності здійснення радикальних
змін (такі зміни суттєво порушують корпоративну культуру).
Однак, зосереджувати увагу тільки на недоліках даного підходу теж не варто,
так як він дозволяє отримати певний діапазон можливих змін стану діяльності
підприємства залежно від тих чи інших припущень. Далі, в процесі аналітичних
досліджень цей діапазон звужується до цілком конкретних варіантів рішень.
При застосуванні адаптаційного підходу все починається з вивчення
навколишнього середовища, у якому функціонує підприємство. Очікувані події
поділяються на три основні категорії: детерміновані події (дозволяють завчасно
передбачити майбутні зміни та спланувати відповідні дії), імовірні події
(дозволяють спрогнозувати їх результати у вигляді певного діапазону), визначені
події (дозволяють завчасно побудувати дерево можливого розвитку подій, яке

33