Page 23 - 4317
P. 23
гнучкості виробничих процесів; конкретні дії, пов’язані з можливими вимогами
споживачів до продукції, яку випускає підприємство.
Розрізняють такі складові виробничої стратегії:
• планування виробництва і контроль;
• підвищення продуктивності праці;
• людський фактор у виробництві.
До основних складових виробничого плану, на основі якого формується
виробнича стратегія, належать:
• основні виробничі операції;
• машини та обладнання;
• сировина, матеріали, комплектуючі;
• будівлі та споруди;
• вплив зовнішніх факторів.
Можна формувати і здійснювати такі основні альтернативні стратегії
виробництва [82]:
- повне задоволення попиту — підприємство виробляє стільки продукції,
скільки потребує ринок. Запаси готової продукції на складах є мінімальними, а
витрати на виробництво продукції можуть бути досить великими через часті зміни
обсягів випуску;
- виробництво продукції з орієнтацією на пересічний попит — запаси
певних товарів можуть нагромаджуватися при раптовому зменшенні попиту, реальні
потреби ринку задовольняються за рахунок цих нагромаджень;
- виробництво з урахуванням реально існуючого мінімального попиту;
- використання існуючого виробничого потенціалу — виробництво товарів
на діючому виробництві; модернізація виробництва; технічне переобладнання
виробництва; реконструкція виробництва; кооперація тощо;
- створення нового виробництва;
- зміни у технологічному процесі — нові методи виготовлення продукції;
нові сировина та матеріали;
- зміни в організації виробництва — спеціалізація; диверсифікація;
конверсія; оптимізація розміщення виробничих процесів тощо.
Фінансова стратегія – це загальний план визначення фінансових результатів та
фінансових потреб, а також альтернативного вибору джерел фінансування з метою
максимізації прибутку. Вона тісно пов'язана з маркетинговою та виробничою
стратегіями. Тобто, фінансова стратегія відповідає за прогнозування фінансових
показників стратегічного плану, оцінювання інвестиційних проектів, розподіл і
контроль фінансових ресурсів.
Найважливішою складовою фінансової стратегії є прийняття рішень про
доцільну для підприємства структуру капіталу. Насамперед це стосується
співвідношення між капіталом — основним і оборотним, власним і залученим.
Велику роль при цьому відіграє структура майна підприємства.
Підприємство має підтримувати певний баланс між заборгованістю і власним
капіталом. Надмірність боргів може підвищити ризик фірми, насторожити
інвесторів щодо спроможності фірми розплатитися з кредиторами. Це, у свою чергу,
23