Page 22 - 4317

4. За функціональним критерієм виділяють наступні види стратегій:
Стратегія НДДКР узагальнює основні ідеї про новий продукт — від
початкової розробки до впровадження на ринок. Існують два різновиди цієї
стратегії: інноваційна та імітаційна.
Розглянемо можливі напрямки стратегії НДДКР:
• наступальні (формування нових технологічних рішень для реалізації
стратегій зростання);
• захисні (збереження позицій на ринку);
• конгломератні (наступально-захисні; їх використовують великі підприємства
через значну капіталомісткість фундаментальних та прикладних розробок і
ризиковий характер);
• проникнення;
• реакції (застосовують у разі можливого "технологічного прориву"
конкурентів).
Маркетингова стратегія представляє собою загальний план узгодження
маркетингових цілей фірми та її можливостей, дослідження ринків та вимог
споживачів, визначення на цій основі товарів, які мають найбільшу цінність для
споживачів та найкращі перспективи збуту.
Для розробки маркетингової стратегії використовують методи
однопродуктового (РІМS) та портфельного аналізу (БКГ, "Мак-Кінсі", "продукт —
ринок" та ін.).
Маркетингова стратегія передбачає обґрунтування вибору і формування:
• цільового ринку;
• номенклатури та асортименту;
• цінової політики;
• системи збуту;
• організації реклами.
Маркетингові стратегії відбиваються у плані (програмі) маркетингу, що є
базовим документом, який регулює та координує діяльність усіх підрозділів
підприємства з метою ефективнішої його діяльності на ринку.
Загальний склад програми маркетингу:
• цілі та завдання маркетингу;
• стратегія маркетингу (загальна і за конкретними ринками);
• бюджет маркетингу.
На основі маркетингової стратегії будують виробничу стратегію.
Виробнича стратегія – це загальний план нарощування виробничих
потужностей та покращення матеріально – технічного забезпечення виробничого
процесу відповідно до маркетингової стратегії. Виробнича стратегія спрямована на
налагодження виробничого процесу підприємства та його успішне функціонування.
При формуванні виробничої стратегії необхідно не тільки враховувати наявні
ресурси (матеріально-технічні, трудові, фінансові) та обсяги виготовлення
продукції, а й технологічний рівень виробничих процесів і можливість оновлення
(модернізації) парку обладнання; кваліфікаційний рівень персоналу; ступінь

22