Page 102 - 4317
P. 102

•  не  завжди  правильно  оцінюються  можливості  бізнесу.  Для  одиниці,
         визначеної  як  "собака",  може  запропонувати  тільки  вихід  з  ринку,  тим  часом  як
         зовнішні і внутрішні зміни можуть вплинути на позицію бізнесу;
                 • надмірна концентрація уваги на потоках коштів, тоді як для підприємства не
         менш важливим показником є ефективність інвестицій
                 •  спрямована  на  суперзростання,  не  враховує  можливості  оздоровлення
         бізнесу, використання ефективних методів управління.
                 Більш складним варіантом портфельної моделі є багатофакторна матриця
         компанії "Мак-Кінсі" (модель GE/McKinsey), яку було розроблено на замовлення
         "Дженерал Електрік".
                 Головне  місце    у  моделі  GE/McKinsey  займає  майбутній  прибуток  або
         майбутня рентабельність інвестованих коштів, тобто проводиться аналіз впливу на
         прибуток додаткових інвестицій в конкретний вид бізнесу у перспективі.
                 Таким  чином,  всі  сектори  бізнесу  підприємства  ранжуються  як  кандидати  з
         погляду  отримання  додаткових  інвестицій  як  за  кількісними,  так  і  за  якісними
         параметрами.  Для  того,  щоб  окремий  сектор  бізнесу  (господарський  підрозділ),
         отримав значні  інвестиції  у майбутньому, розглядаються не тільки поточні  обсяги
         продажу, прибуток і рентабельність інвестованих коштів (кількісні параметри), але
         й  інші  фактори  які  кількісно  визначити  досить  складно:  технології,  рівень
         конкуренції, спільні потреби.
                  Модель GE/McKinsey являє собою матрицю, яка складається з 9 клітинок для
         відображення  і  порівняльного  аналізу  стратегічних  позицій  і  напрямків
         господарської діяльності підприємства. У матриці GE/McKinsey фактор "можливість
         розширення  ринку"  перетворився  на  багатофакторне  поняття  "привабливість
         ринку",  фактор  "відносна  частка  ринку"  —  на  поняття  "стратегічне  становище
         підприємства",  що  характеризує  різні  елементи  внутрішнього  середовища
         підприємства.
                 Підприємство має оцінити своє становище за всіма факторами, що  на нього
         впливають,  і  визначити  його  виходячи  з  трьох  можливих  рівнів:  низького,
         середнього та високого. Самооцінка має бути максимально об'єктивною. На її основі
         підприємство визначає своє місце в одному із квадрантів матриці "Мак-Кінсі" (рис.
         17).
                 По осях Y та Х вказуються інтегральні оцінки привабливості ринку (галузі) і
         відносної  переваги  підприємства  на  відповідному  ринку  (сильних  сторін  певних
         секторів  бізнесу).  Параметри,  за  допомогою  яких  оцінюється  позиція  певного
         бізнесу по осі Y, практично не можуть регулюватися на підприємстві. Їх значення
         можна лише зафіксувати, але впливати на них практично неможливо. У той же час
         позиціонування  секторів  бізнесу  підприємства  по  осі  Х  контролює  саме
         підприємство і при бажанні може його змінити.
                 Як вісь Y, так і вісь  Х умовно діляться на три частини: верхній, середній  і
         нижній  ряди.  Верхній  лівий  кут  означає  сприятливі  перспективи  для  зростання,
         діагональ, що поділяє верхній лівий кут і нижній правий кут — подвійне становище
         і обмежене зростання, нижній правий кут — відсутність реальних можливостей для
         майбутнього розвитку.


                                                           102
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107