Page 11 - 4315
P. 11

обладнання,  знаряддя,  допоміжний  інвентар,  щоб  зміна  вправ  та  їх  організація  не
                  перевищувала  передбачений  конспектом  час,  а  самі  вправи  були  динамічними,
                  доцільними і активними, щоб словесні інструкції тренера були ясними, конкретними і
                  зрозумілими, а вся організація (загальна) тренування сприяла росту ігрової діяльності і
                  в той самий час емоційно заспокоювала гравців.
                         Всі  наведені  вимоги  не  можливо  виконати  без  відповідного  навику  (досвіду),
                  поверхнево. Тільки повноцінна, фундаментальна підготовка до кожного тренувального
                  заняття може забезпечити ріст спортивної майстерності.

                         5 ВПЛИВ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ПІДВИЩЕННЯ
                  ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗМУ ФУТБОЛІСТІВ

                         Вже  згадувалось,  що  однією  із  важливіших  завдань  тренувального  заняття  з
                  футболістами є розвиток функціональних можливостей організму і основних  рухових
                  якостей.  Відомо,  що  характер  і  ступінь  функціональних  змін,  що  відбуваються  в
                  організмі  залежить  від  багатьох  умов.  Серед  них  найбільш  важливими  є  величина
                  навантажень, правильний вибір вправ, з точки зору їх фізіологічних впливів, їх обсяг,
                  напруженість,  інтенсивність  і  чергування  окремих  вправ,  інтервали  відпочинку  між
                  ними,  кількість  повторень  і  загальна  емоціональна  насиченість  тренування  яка  і  є
                  мобілізуючим фактором. Не менш важливою є і активність самих гравців.

                         6 ІНТЕНСИВНІСТЬ ТРЕНУВАННЯ

                         Чистий  час  виконання  вправ  в  тренуванні  визначається  хронометражем,  яким
                  фіксується тривалість виконання вправ або кількість повторень. При визначені впливу
                  тренування  на  підвищення  функціональних  можливостей  організму,як  критерієм
                  вартості користуються показниками частоти пульсу. Вимірювання спочатку проводять
                  в  спокої  (сидячи),  перед  тренуванням,  а  потім  по  необхідності  з  врахуванням  того,
                  наскільки детально хочемо оцінити все тренувальне заняття. Частоту пульсу виміряють
                  після закінчення окремих частин тренування, або закінчення кожної вправи зокрема.
                  Викреслив  графічно  окремі  показники  частоти  пульсу  одержуємо  фізіологічну  криву
                  тренування.  Але  вона  визначає  тільки  динаміку  пульсу  під  впливом  тренування  або
                  окремих вправ і не визначає процесу відновлення пульсу до вихідних показників перед
                  кожною наступною вправою, або перед наступною частиною тренування. Вигідніше,
                  але  і  складніше,  реєструвати  пульс  безпосередньо  перед  початком  кожної  вправи  і
                  відразу ж після її закінчення. Фізіологічна крива одержана таким способом визначає не
                  тільки  реакцію  пульсу  на  окремі  вправи  або  частину  тренування,  але  і  характер
                  відновлення в процесі короткого інтервалу відпочинку до початку виконання наступної
                  вправи.
                         При       правильній       пульсовій       кривій      тренувального        заняття
                  зміни      зростають       поступово,      досягають       найвищого        рівня     десь
                  по     середині      заняття,    а     потім      під    кінець      тренування      крива
                  знижується (рис. 1 ).
















                                                              10
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16